Kárpátalja évszámokban 1867–2010
Пошук українською мовою за ключовими словами, назвою місця та установи, і за прізвищами постетей можливий з використанням поля пошуку.
Vehes Mikola – Molnár D. István – Molnár József – Osztapec, Jurij – Oficinszkij Román – Tokar Marian – Fedinec Csilla – Csernicskó István:
Хроніка Закарпаття 1867–2010 / Hronika Zakarpattja 1867–2010 / Kárpátalja évszámokban 1867–2010
Studia regionalistica . Ungvári Nemzeti Egyetem Politikai Regionalizmus Kutatóintézete,Vydavnyctvo UZHNU "Goverla" Uzgorod, 2011.
| Év | Hónap | Nap | Tétel | Tétel ukránul | Név | Név ukránul | Helyszín | Helyszín ukránul | Intézménynév | Intézménynév ukránul | Tárgyszó ukránul |
|
Év 1867. |
Hónap február |
Nap 17. |
Tétel A magyar országgyűléshez intézett leiratával I. Ferenc József császár helyreállította Magyarország alkotmányát, intézkedett a felelős magyar kormány megalakításáról, és miniszterelnöknek gróf Andrássy Gyulát nevezte ki. |
Tétel ukránul Своїм указом, адресованим угорському парламенту, імператор Франц Йосиф І відновив конституцію Угорщини, розпорядився щодо утворення відповідального угорського уряду та призначив прем’єр-міністром графа Дюлу Андраші. |
Név I. Ferenc József, gróf Andrássy Gyula |
Név ukránul Франц Йосиф І, граф Дюла Андраши |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul угорський парламент, австро-угорський компроміс, конституція Угорщини, відповідальний угорський уряд |
|
Év 1867. |
Hónap május |
Nap 29. |
Tétel Az országgyűlésben elfogadták a kiegyezési alaptörvényt, amelyben rögzítették a dualista állam, az Osztrák–Magyar Monarchia létét meghatározó alapelveket: a közös ügyek (külügy, hadügy, továbbá az ezekre vonatkozó pénzügyek) körét, a Magyarország birodalmon belüli önállóságát biztosító tényezőket (önálló országgyűlés, ennek felelős magyar kormány, magyar hadsereg stb.). |
Tétel ukránul На засіданні парламенту прийнято так званий компромісний закон, яким зафіксовано визначальні принципи існування дуалістичної держави – Австро-Угорської монархії: визначено коло спільних справ (зовнішня політика, оборона, фінанси, що стосуються цих сфер), а також фактори, які забезпечували самостійність Угорщини на власній території (незалежний парламент, підпорядкований йому угорський уряд, угорська армія і т. д.). |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul парламент, компромісний закон, дуалістична держава, спільні справи, само. |
|
Év 1867. |
Hónap június |
Nap 8. |
Tétel A magyar törvényeknek megfelelően megkoronázták I. Ferenc Józsefet. |
Tétel ukránul Франц Йосиф І був коронований на угорський трон відповідно до угорського законодавства. |
Név I. Ferenc József |
Név ukránul Франц Йосиф І |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul коронування |
|
Év 1867. |
Hónap július |
Nap 28. |
Tétel I. Ferenc József szentesítette a kiegyezési törvényt (1867. évi XII. tc.), amit november 21-én az osztrák Birodalmi Tanács képviselőháza is jóváhagyott. A törvény értelmében a Habsburg Monarchia kétközpontú, dualista szerkezetű és alkotmányos állammá, Osztrák–Magyar Monarchiává alakult át. |
Tétel ukránul Франц Йосиф І схвалив так званий компромісний закон (Закон № ХІІ від 1867 року), який 21 листопада був затверджений також парламентом Австрії. Відповідно до закону Габсбурзька монархія отримувала дуалістичну конструкцію з двома центрами, перетворювалася в конституційну державу – Австро-Угорську монархію. |
Név I. Ferenc József |
Név ukránul Франц Йосиф І |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul компромісний закон, Парламент Австрії, затвердження, Габсбурзька монархія, два центри, держава |
|
Év 1868. |
Hónap december |
Nap 5. |
Tétel Az 1868. évi XXXVIII. tc. a népiskolai közoktatás tárgyában többek között kimondta: „Minden növendék anyanyelvén nyerje az oktatást, amennyiben ez a nyelv a községben divatozó nyelvek egyike.” |
Tétel ukránul У Законі № XXXVIII від 1868 року, що регулював сферу народної шкільної освіти, серед іншого, було зазначено: «Всі учні мають отримувати освіту рідною мовою, якщо ця мова є однією з поширених у населеному пункті мов». |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul закон про народної шкільної освіти, освіта на рідній мові, використання мови, національна політика |
|
Év 1868. |
Hónap december |
Nap 6. |
Tétel Az 1868. évi nemzetiségi törvény (1868. évi XLIV. tc.) szerint a törvényhozás és a legfelső hatóságok nyelve a magyar, de a törvényeket a többi nemzetiség nyelvén is közzé kell tenni, illetve a községekben az ügyintézés hivatalos nyelve az ott leginkább használt nyelv. A törvény alapelve: „Magyarország összes honpolgárai az alkotmány alapelvei szerint is politikai tekintetben egy nemzetet képeznek, az osztatlan, egységes magyar nemzetet, melynek a hon minden polgára, bármely nemzetiséghez tartozzék is, egyenjogú tagja.” |
Tétel ukránul 1868 року був прийнятий закон «Про національності» (Закон № XLIV від 1868 року), згідно з яким мовою парламенту та вищих державний органів є угорська, однак закони також потрібно видавати і мовами інших національностей. У населених пунктах мовою діловодства є найбільш поширена мова. Головна ідея закону: «Згідно з основними положеннями конституції, всі громадяни Угорщини політично утворюють єдину, нероздільну угорську націю, рівноправними членами якої є всі громадяни вітчизни, незалежно від національності». |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Закон про національності, використання мови, використання мови у державних установах, мови національностей, єдина угорська нація, національна політика |
|
Év 1868. |
Hónap az év folyamán |
Nap |
Tétel Munkácson megnyílt az első takarékpénztár és telegráf. – Nagybocskón felépült a régió első favegyi üzeme. |
Tétel ukránul У Мукачеві відкрили першу ощадну касу і телеграф. – Збудовано перший в краї лісохімічний завод у Великому Бичкові. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Munkács, Nagybocskó |
Helyszín ukránul Мукачевр, Великий Бичків |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul ощадна каса, телеграф, лісохімічний завод, розвиток економіки |
|
Év 1869. |
Hónap március |
Nap 9-13. |
Tétel Országgyűlési választásokat tartottak. A régió képviselői: Bay Ferenc (Mezőkaszony), Buday Sándor (Felvidék), Hrabár Manó (Ökörmező), Lónyay Gábor (Tiszahát), Lónyay József (Munkács), Mihályi Péter (Visó), Nehrebeczky Sándor (Nagyberezna), Pásztélyi János (Huszt), Perényi Zsigmond (Nagyszőlős), Pribék Antal (Ungvár), Várady Gábor (Técső). |
Tétel ukránul Відбулися вибори до Державних Зборів (парламенту). Депутатами від краю стали: Ференц Бой (Косино), Шандор Будоі (Фелвідейк), Мано Грабар (Волове), Габор Лоняі (Тісогат), Йожеф Лоняі (Мукачево), Пейтер Мігалі (Вішо), Шандор Негребецькі (Великий Березний), Янош Пастелі (Хуст), Жігмонд Перені (Виноградів), Антал Прібек (Ужгород), Габор Вароді (Тячів). |
Név Bay Ferenc, Buday Sándor, Hrabár Manó, Lónyay Gábor, Lónyay József, Mihályi Péter, Nehrebeczky Sándor, Pásztélyi János, Perényi Zsigmond, Pribék Antal, Várady Gábor |
Név ukránul Бай Ференц, Будаі Шандор, Гробар Мано, Лоняі Габор,Лоняї Йожеф, Мігаля Петро, Негребецький Шандор, Пастелі Янош, Перені Жігмонд, Прібек Антал, Вароді габор |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul парламентські вибори |
|
Év 1872. |
Hónap az év folyamán |
Nap |
Tétel Átadták az első vasútvonalakat az Ungvár–Csap és Ungvár–Munkács szakaszokon. |
Tétel ukránul Відкрито першу залізницю за маршрутами Ужгород–Чоп та Ужгород–Мукачево. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Ungvár, Csap, Munkács |
Helyszín ukránul Ужгород, Чоп, Мукачево |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul залізничне будівництво, транспорт |
|
Év 1872 |
Hónap június |
Nap 12. |
Tétel (június 12 - július 9.) Országgyűlési választásokat tartottak. A régió képviselői: Buday Sándor (Felvidék), Eőry Jenő (Ungvár), Horváth Károly (Munkács), Lónyay János (Tiszahát), Lónyay József (Mezőkaszony), Mihályi Péter (Visó), Nehrebeczky Sándor (Nagyberezna), Perényi Zsigmond (Nagyszőlős), Popovics Jenő (Huszt), Szilágyi István (Ökörmező), Várady Gábor (Técső). |
Tétel ukránul (12 червня – 9 липня ) Відбулися вибори до Державних Зборів (парламенту). Депутатами від краю стали: Шандор Будоі (Фелвідейк), Євгеній Ері (Ужгород), Кароль Горват (Мукачево), Янош Лоняі (Тісогат), Йожеф Лоняі (Косино), Пийтер Мігалі (Вішо), Шандор Негребецькі (Великий Березний), Жігмонд Перені (Виноградів), Євгеній Попович (Хуст), Іштван Сіладі (Волове), Габор Вароді (Тячів). |
Név Buday Sándor, Eőry Jenő, Horváth Károly, Lónyay János, Lónyay József, Mihályi Péter, Nehrebeczky Sándor, Perényi Zsigmond, Popovics Jenő, Szilágyi István, Várady Gábor, |
Név ukránul Бай Ференц, Будаі Шандор, Гробар Мано, Лоняі Габор,Лоняї Йожеф, Мігаля Петро, Негребецький Шандор, Пастелі Янош, Перені Жігмонд, Прібек Антал, Вароді габор |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul парламентські вибори, депутати парламенту |
|
Év 1873. |
Hónap szeptember |
Nap 17. |
Tétel Létrejött a magyar liturgiai nyelvű hajdúdorogi görög katolikus püspöki helynökség, mely 1912. június 8-án kapott önálló püspökségi rangot. |
Tétel ukránul У греко-католицьку єпархію з угорською мовою літургії з центром у місті Гойдудорог призначено єпископського намісника, який 8 червня 1912 року отримав ранг єпископа. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Hajdúdorog |
Helyszín ukránul Гойдудорог |
Intézménynév Görög Katolikus Püspöki Helynökség |
Intézménynév ukránul Єпископське намісництво греко-католицької єпархії |
Tárgyszó ukránul використання мови у церкві, греко-католицька церква, Греко-католицьке єпископське намісництво, церковна політика |
|
Év 1875. |
Hónap július |
Nap 1. |
Tétel (július 1. – augusztus 18.) Országgyűlési választásokat tartottak. A régió képviselői: Cziple Zsigmond (Suhatag), Hunyady Béla (Felvidék), Jászay Antal (Munkács), Kende Péter (Ungvár), Lónyay József (Mezőkaszony), Mihályi Péter (Visó), Perényi Zsigmond (Nagyszőlős), Pogány Ödön (Huszt), Szilágyi István (Ökörmező), Uray Miklós (Tiszahát), Várady Gábor (Técső). |
Tétel ukránul (1 липня – 18 серпня ) Відбулися вибори до Державних Зборів (парламенту). Депутатами від краю стали: Жігмонд Ціпле (Шуготог), Бейло Гуняді (Фелвідейк), Антал Ясай (Мукачево), Пийтер Кенде (Ужгород), Йожеф Лоняі (Косино), Пийтер Мігалі (Вішо), Жігмонд Перені (Виноградів), Еден Погань (Хуст), Іштван Сіладі (Волове), Міклош Урой (Тісогат), Габор Вароді (Тячів). |
Név Cziple Zsigmond, Hunyady Béla, Jászay Antal, Kende Péter, Lónyay József, Mihályi Péter, Perényi Zsigmond, Pogány Ödön, Szilágyi István, Uray Miklós, Várady Gábor, |
Név ukránul Ціпле Жигмонд, Гунаді Бело, Ясоі Антон, Кенде Петро, Лонаі Йожеф, Мігалі Петро, Перені Жигмонд, Погань Еден, Сіладі Іштван, Урай Миклош, Вароді Габор |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul парламентські вибори |
|
Év 1878. |
Hónap augusztus |
Nap 5-14. |
Tétel Országgyűlési választásokat tartottak. A régió képviselői: Horváth Károly (Mezőkaszony), Illyasevics Jenő (Huszt), Jászay Antal (Munkács), Kende Péter (Ungvár), Lónyay Menyhért (Tiszahát), Mihályi Péter (Visó), Móricz Károly (Huszt), Perényi Zsigmond (Nagyszőlős), Szilágyi István (Ökörmező), Urányi Imre (Máramarossziget), Várady Gábor (Técső). |
Tétel ukránul Відбулися вибори до Державних Зборів (парламенту). Депутатами від краю стали: Кароль Горват (Косино), Євген Ілляшевич (Хуст), Антал Ясай (Мукачево), Пийтер Кенде (Ужгород), Меньгерт Лоняі (Тісогат), Пийтер Мігалі (Вішо), Кароль Моріц (Хуст), Жігмод Перені (Виноградів), Іштван Сіладі (Волове), Імре Урані (Мараморошсігет), Габор Вароді (Тячів). |
Név Horváth Károly, Illyasevics Jenő, Jászay Antal, Kende Péter, Lónyay Menyhért, Mihályi Péter, Móricz Károly, Perényi Zsigmond, Szilágyi István, Urányi Imre, Várady Gábor, |
Név ukránul Горват Кароль, Іляшевич Єваген, Ясоі Антон, Кенде Петро, Лоняі Мньгерт, Мігалі Петро, Моріц Кароль, Перені Жігмонд, Сіладі Іштван, Урані Імре, Вароді Габор |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul парламентські вибори |
|
Év 1879. |
Hónap május |
Nap 25. |
Tétel Az 1879. évi XVIII. tc. a magyar nyelv tanításáról a népoktatási tanintézetekben minden magyarországi népiskolában kötelezővé tette a magyar nyelv oktatását, valamint megfelelő ismeretét a tanítók számára. |
Tétel ukránul Закон № XVIII від 1879 року про викладання угорської мови у всіх навчальних закладах народної освіти зробив обов’язковим викладання угорської мови, а також відповідне володіння нею вчителями. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul використання мови у школа, мадяризація, народна освіта, школа народної освіти, вчителі, угорська мова |
|
Év 1880. |
Hónap az év folyamán |
Nap |
Tétel Népszámlálást tartottak Magyarországon. Ung, Bereg, Ugocsa és Máramaros vármegye összlakossága 572.897 fő volt, ebből ukrán/ruszin 248.057 (43,3%), magyar 154.761 (27,0%), német 46.572 (8,1%), szlovák 42.204 (7,4%), román 65.427 (11,4%), egyéb 15.867 (2,8%). |
Tétel ukránul Проведено загальнодержавний перепис населення. Чисельність населення Ужанського Березького, Угочанського та Марамороського комітатів – 572.897 осіб, з них українці-русини 248.057 (43,3%), угорці 154.761 (27,0%), німці 46.572 (8,1%), словаки 42.204 (7,4%), румуни 65.427 (11,4%), інши 15.867 (2,8%) чоловік. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul перепис населення, національний склад |
|
Év 1881. |
Hónap március |
Nap |
Tétel Munkácson megnyitották a városi közkórházat. |
Tétel ukránul У Мукачеві відкрито міську громадську лікарню. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Munkács |
Helyszín ukránul Мукачево |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul лікарня, здоров'я |
|
Év 1881. |
Hónap június |
Nap 24. |
Tétel (június 24. – július 3.) Országgyűlési választásokat tartottak. A régió képviselői: Abonyi Emil (Felvidék), Füzesséry Géza (Tiszahát), Jászay Antal (Munkács), Jónás Ödön (Visó), Literáty Ödön (Mezőkaszony), Móricz Károly (Huszt), Perényi Zsigmond (Nagyszőlős), Szilágyi István (Ökörmező), Török József (Ungvár), Urányi Imre (Máramarossziget), Várady Gábor (Técső). |
Tétel ukránul (24 червня – 3 липня) Відбулися вибори до Державних Зборів (парламенту). Депутатами від краю стали: Еміл Абоні (Фелвідейк), Гейзо Фюзешері (Тісогат), Антал Ясай (Мукачево), Еден Йонаш (Вішо), Еден Літераті (Косино), Кароль Моріц (Хуст), Жігмонд Перені (Виноградів), Іштван Сіладі (Волове), Йожеф Терек (Ужгород), Імре Урані (Мараморошсігет), Габор Вароді (Тячів). |
Név Abonyi Emil, Füzesséry Géza, Jászay Antal, Jónás Ödön, Literáty Ödön, Móricz Károly, Perényi Zsigmond, Szilágyi István, Török József, Urányi Imre, Várady Gábor |
Név ukránul Абоні Еміл, Фізешшері Гейза, Ясоі Антон, Йонаш Еден, Літераті Еден, Моріц Кароль, Перені Жігмонд, Сіладі Іван, Терек Йожеф, Урані Імре, Мароді Габор |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul парламентські вибори |
|
Év 1881. |
Hónap az év folyamán |
Nap |
Tétel Befejeződött a Munkács–Szolyva–Lavocsne vasúti pályaszakasz építése. |
Tétel ukránul Завершено прокладання залізниці за маршрутом Мукачево–Свалява–Лавочне. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Munkács, Szolyva, Lavocsne, |
Helyszín ukránul Мукачево, Свалява, Лавочне |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul залізниця, транспорт |
|
Év 1883 |
Hónap május |
Nap 23. |
Tétel Az 1883. évi XXX. tc. a nemzetiségi középiskolákban kötelezővé tette a magyar nyelv és irodalom tanítását. |
Tétel ukránul Закон № ХХХ від 1883 року зробив обов’язковим викладання угорської мови та літератури у середніх школах для учнів усіх національностей. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul угорська мовна освіта, використання мови у середніх школах, школи національностей, освіта національностей, використання мова у школах |
|
Év 1884. |
Hónap június |
Nap 13-22. |
Tétel Országgyűlési választásokat tartottak, képviselők Ung vármegyéből Bernáth Dezső, Harkányi Károly, Tomcsányi László, Török József, Bereg vármegyéből Abonyi Emil, Literáty Ödön, Lónyay Sándor, Ugocsa vármegyéből György Endre, Teleszky István, Máramaros vármegyéből Kricsfalussy Vilmos, Mihályi Péter, Szilágyi István, Urányi Imre, Várady Gábor. |
Tétel ukránul Відбулися вибори до Державних Зборів (парламенту). Депутатами від Ужанського комітату стали Дежев Бернат, Кароль Горкані, Ласло Томчані, Йожеф Терек, від Березького комітату – Еміл Абоні, Еден Літераті, Шандор Лоняі, від Угочанського комітату – Ендре Дєрдь, Іштван Телескі, від Марамороського комітату – Вільмош Крічфолуші, Пейтер Мігаї, Іштван Сіладі, Імре Урані, Габор Вароді. |
Név Bernáth Dezső, Harkányi Károly, Tomcsányi László, Török József, Abonyi Emil, Literáty Ödön, Lónyay Sándor, György Endre, Teleszky István, Kricsfalussy Vilmos, Mihályi Péter, Szilágyi István, Urányi Imre, Várady Gábor |
Név ukránul Бернат Дежев, Горкані Кароль, Томчані Ласло, Терек Йожеф, Абоні Еміл, Літераті Еден, Лоняі Шандор, Дьнрдь Ендре, Телескі Іштван, Кричфолуші Вілмош, Мігалі Петер, Сіладі Іштван, Урані Імре, Вароді Габор |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul парламентські вибори |
|
Év 1887. |
Hónap június |
Nap 17. |
Tétel (június 17. – július 26.) Országgyűlési választásokat tartottak, képviselők Ung vármegyéből Bernáth Dezső, Firczák Gyula, Kende Mihály, Tomcsányi László, Bereg vármegyéből Gulácsy Dezső, György Endre, Lónyay Sándor, Uray Imre, Ugocsa vármegyéből Hagara Viktor, Teleszky István, Máramaros vármegyéből Jónás Ödön, Kricsfalusy Vilmos, Mihályi Péter, Szilágyi István, Urányi Imre, Várady Gábor. |
Tétel ukránul (17 червня – 26 липня) Відбулися вибори до Державних Зборів (парламенту). Депутатами від Ужанського комітату стали Дежев Бернат, Дюло Фірцак, Мігаль Кенде, Ласло Томчані, від Березького комітату – Дежев Гулачі, Ендре Дєрдь, Шандор Лоняі, Імре Урой, від Угочанського комітату – Віктор Гогоро, Іштван Телескі, від Марамороського – Еден Йовнаш, Вільмош Крічфолуші, Пейтер Мігаї, Іштван Сіладі, Імре Урані, Габор Вароді. |
Név Bernáth Dezső, Firczák Gyula, Kende Mihály, Tomcsányi László, Gulácsy Dezső, György Endre, Lónyay Sándor, Uray Imre,Hagara Viktor, Teleszky István, Jónás Ödön, Kricsfalusy Vilmos, Mihályi Péter, Szilágyi István, Urányi Imre, Várady Gábor |
Név ukránul Бернат Дежев, Горкані Кароль, Томчані Ласло, Терек Йожеф, Абоні Еміл, Літераті Еден, Лоняі Шандор, Дьнрдь Ендре, Телескі Іштван, Кричфолуші Вілмош, Мігалі Петер, Сіладі Іштван, Урані Імре, Вароді Габор |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul парламентські вибори |
|
Év 1887. |
Hónap az év folyamán |
Nap |
Tétel Befejeződött a vasúti pálya lefektetése Lavocsne és Sztrij között, amely összekötötte Kárpátalját Galíciával. |
Tétel ukránul Завершено прокладання залізниці за маршрутом Лавочне–Стрий, яка з’єднала Закарпаття з Галичиною. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Lavocsne, Sztrij |
Helyszín ukránul Лавочне, Стрий |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul залізниця, Закарпаття, Галичина, транспорт |
|
Év 1890. |
Hónap március |
Nap 8. |
Tétel A Magyar Tudományos Akadémia nemzetgazdasági bizottságának gyűlésén Egán Ede előadást tartott Kárpátaink közgazdasági hivatása címmel, amely még abban az évben könyv alakban is megjelent. |
Tétel ukránul На засіданні комісії з питань національної економіки Академії наук Угорщини Едмунд Еган виступив з доповіддю «Економічне покликання Карпат», яка ще того ж року вийшла окремою книгою. |
Név Egán Ede |
Név ukránul Еган Еде |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév Magyar Tudományos Akadémia |
Intézménynév ukránul Академія наук Угорщини |
Tárgyszó ukránul економіка, розвиток економіки |
|
Év 1890. |
Hónap az év folyamán |
Nap |
Tétel Népszámlálást tartottak Magyarországon. Ung, Bereg, Ugocsa és Máramaros vármegye összlakossága 658.444 fő volt, ebből ukrán/ruszin 276.546 (42,0%), magyar 185.034 (28,0%), német 80.862 (12,3%), szlovák 38.937 (5,9%), román 74.008 (11,2%), egyéb 3.057 (0,5%). |
Tétel ukránul Проведено загальнодержавний перепис населення. Чисельність населення Ужанського Березького, Угочанського та Марамороського комітатів – 658.444 осіб, з них українці-русини 276.546 (42,0%), угорці 185.034 (28,0%), німці 80.862 (12,3%), словаки 38.937 (5,9%), румуни 74.008 (11,2%), інши 3.057 (0,5%) чоловік. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul перепис населення, національний склад |
|
Év 1891. |
Hónap május |
Nap 3. |
Tétel Az 1891. évi XV. tc. a kisdedóvókban írta elő, hogy a nem magyar anyanyelvű gyerekeket meg kell ismertetni az államnyelvvel, azaz a magyarral. |
Tétel ukránul Відповідно до Закону № XV від 1891 року, дітей у дитячих садках, рідна мова яких не угорська, необхідно ознайомлювати з державною мовою, тобто з угорською. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul дошкільні навчальні заклади, викладання мови, освіта національностей, використання мови |
|
Év 1892. |
Hónap január |
Nap 29. |
Tétel (január 29. – február 3.) Országgyűlési választásokat tartottak, képviselők Ung vármegyéből Bernáth Dezső, Kende Mihály, Sztáray István, Bereg vármegyéből Gulácsy Dezső, Lónyay Géza, Nedeczey János, Uray Imre, Ugocsa vármegyéből Perényi Zsigmond, Teleszky István, Máramaros vármegyéből Fehér Miklós, Mihályi Péter, Pogány Sándor, Szilágyi István, Urányi Imre, Vincz Gyula. |
Tétel ukránul (29 січня – 3 лютого) Відбулися вибори до Державних Зборів (парламенту). Депутатами від Ужанського комітату стали Дежев Бернат, Мігаль Кенде, Іштван Старой, від Березького комітату – Дежев Гулачі, Гейзо Лоняі, Янош Недецей, Імре Урой, від Угочанського комітату – Жігмонд Перені, Іштван Телескі, від Марамороського комітату – Міклош Фегер, Пейтер Мігалі, Шандор Погань, Іштван Сіладі, Імре Урані, Дюло Вінц. |
Név Bernáth Dezső, Kende Mihály, Sztáray István, Gulácsy Dezső, Lónyay Géza, Nedeczey János, Uray Imre, Perényi Zsigmond, Teleszky István, Fehér Miklós, Mihályi Péter, Pogány Sándor, Szilágyi István, Urányi Imre, Vincz Gyula |
Név ukránul Дежев Бернат, Мігаль Кенде, Іштван Старой Дежев Гулачі, Гейзо Лоняі, Янош Недецей, Імре Урой, Жігмонд Перені, Іштван Телескі,Міклош Фегер, Пейтер Мігалі, Шандор Погань, Іштван Сіладі, Імре Урані, Дюло Вінц |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul парламентські вибори |
|
Év 1893. |
Hónap az év folyamán |
Nap |
Tétel Felépült a perecsenyi favegyi üzem. |
Tétel ukránul Збудовано лісохімічний завод у Перечині. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Perecseny |
Helyszín ukránul Перечин |
Intézménynév Favegyi üzem |
Intézménynév ukránul Лісохімічний завод |
Tárgyszó ukránul лісохімічний завод, розвиток економіки, промисловість |
|
Év 1895. |
Hónap február |
Nap |
Tétel Ungváron megalakult a Katolikus Néppárt, amely ellenzéki politikát fejtett ki a kormányzó Szabadelvű Párttal szemben. |
Tétel ukránul В Ужгороді створено Католицьку народну партію, яка оголосила про свою опозицію до правлячої партії. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Ungvár |
Helyszín ukránul Ужгород |
Intézménynév Katolikus Néppárt, Szabadelvű Párt |
Intézménynév ukránul Католицька народна партія |
Tárgyszó ukránul політика, опозиційна політика |
|
Év 1895. |
Hónap december |
Nap |
Tétel A Katolikus Néppárt Mit kíván a Néppárt? címmel kiáltványt adott ki, tekintettel a közelgő, 1896. évi képviselőválasztásokra. A 15 pontban összefoglalt követelések között szerepelt többek között, hogy az állam teljesítse a nemzetiségek méltó és igazságos kívánságait, illetve, hogy a kormány gondoskodjon arról, hogy a nép szülőföldjén találjon megélhetést, s ne keressen idegen földön új hazát. |
Tétel ukránul Католицька народна партія, враховуючи наближення парламентських виборів 1896 року, видала універсал «Чого хоче Народна партія?». Серед вимог, оформлених у 15 пунктів, звучав заклик до держави задовольнити справедливі потреби та бажання інших національностей, а також щоб уряд дбав про те, аби громадяни могли заробити на прожиття на рідній землі і їм не доводилося шукати щастя на чужині. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév Katolikus Néppárt, |
Intézménynév ukránul Католицька народна партія |
Tárgyszó ukránul видання, парламентські вибори, питання національностей, розвиток економіки |
|
Év 1896. |
Hónap március |
Nap |
Tétel Firczák Gyula munkácsi görög katolikus püspök és Bánffy Dezső miniszterelnök titkos megállapodást kötött a hegyvidéki régióban tapasztalható kormányellenes hangulat lecsillapításáról. A megállapodás leglényegesebb eleme az volt, hogy a püspök kérte egy ruszin gazdasági segítő akció megindítását. |
Tétel ukránul Мукачівський греко-католицький єпископ Юлій Фірцак та прем’єр-міністр Дежев Банфі уклали таємну угоду про заспокоєння антиурядових настроїв, які спостерігались у гірських регіонах. Головним моментом угоди було прохання єпископа розпочати економічну акцію, що допоможе покращити становище русинів. |
Név Firczák Gyula, Bánffy Dezső |
Név ukránul Юлій Фірцак, Дежев Банфі |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul політична угода, Верховина, опозиційна політика, греко-католицька єпархія, покращення становище |
|
Év 1896. |
Hónap május |
Nap 2. |
Tétel (május 2. – október 31.) Országos ünnepségsorozat keretében méltatták Magyarország fennállásának ezredik (millenniumi) évfordulóját. Az 1896. évi VIII. törvénycikk értelmében többek között emlékoszlopot állítottak fel a munkácsi várhegyen és a Vereckei-hágón. |
Tétel ukránul (2 травня – 31 жовтня) У рамках низки вседержавних святкових заходів було відзначено тисячну річницю (міленіум) утворення Угорщини. Відповідно до Закону № VIII від 1896 року було встановлено пам’ятні знаки на Мукачівській замковій горі та на Верецькому перевалі. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Munkács, Vereckei-hágó |
Helyszín ukránul Мукачево, Верецький перевал |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul вседержавні святкові заходи, тисяча річниця, міленіум, пам’ятний знак |
|
Év 1896. |
Hónap október |
Nap 29. |
Tétel (október 29. – november 4.) Országgyűlési választásokat tartottak, képviselők Ung vármegyéből Hegedüs Béla, Komjáthy Béla, Sztáray Gábor, Tomcsányi László, Bereg vármegyéből Barta Ödön, Lónyay Géza, Lónyay Sándor, Nedeczey János, Ugocsa vármegyéből Perényi Zsigmond, Szentpály Jenő, Máramaros vármegyéből Jónás Ödön, Mihályi Péter, Nyegre László, Rétyi Mihály, Szaplonczay Miklós, Urányi Imre. |
Tétel ukránul (29 жовтня – 4 листопада ) Відбулися вибори до Державних Зборів (парламенту). Депутатами від Ужанського комітату стали Бейло Гегедуш, Бейло Комяті, Габо Старой, Ласло Томчані, від Березького комітату – Еден Барта, Гейзо Лоняі, Шандор Лоняі, Янош Недецеі, від Угочанського комітату – Жігмонд Перені, Йенев Сентпалі, від Марамороського комітату – Еден Йовнаш, Пейтер Мігаль, Ласло Нєгре, Мігаль Рейті, Міклош Саплонцоі, Імре Урані. |
Név Hegedüs Béla, Komjáthy Béla, Sztáray Gábor, Tomcsányi László, Barta Ödön, Lónyay Géza, Lónyay Sándor, Nedeczey János, Perényi Zsigmond, Szentpály Jenő, Jónás Ödön, Mihályi Péter, Nyegre László, Rétyi Mihály, Szaplonczay Miklós, Urányi Imre |
Név ukránul Бейло Гегедуш, Бейло Комяті, Габо Старой, Ласло Томчані, Еден Барта, Гейзо Лоняі, Шандор Лоняі, Янош Недецеі, Жігмонд Перені, Йенев Сентпалі, Еден Йовнаш, Пейтер Мігаль, Ласло Нєгре, Мігаль Рейті, Міклош Саплонцоі, Імре Урані. |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul парламентські вибори |
|
Év 1896. |
Hónap az év folyamán |
Nap |
Tétel Munkácson megjelent Halász Géza röpirata 50.000 beregmegyei orosz létkérdése címmel, amelyben hallatlan nyomorról és elégedetlenségről számol be. – A Vatikán eltiltotta az addig megtűrt magyar liturgiát a görög katolikus egyházban, s e határozatát a magyar kormány közbenjárására sem változtatta meg. |
Tétel ukránul У Мукачеві з’явилася листівка Гейзи Голаса «Питання існування 50.000 русинів Березького комітату», у якій розкриваються нужденне становище та незадоволення серед населення. – Ватикан заборонив проведення літургії угорською мовою в греко-католицькій церкві. Це рішення не було змінене навіть після клопотання угорського уряду. |
Név Halász Géza |
Név ukránul Гейза Голас |
Helyszín Munkács |
Helyszín ukránul Мукачево |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul брошура, бідність, незадоволення, Ватикан, угорськомовна літургія, заборона, греко-католицька церква, угорський уряд, покращення становище |
|
Év 1897. |
Hónap február |
Nap 4. |
Tétel Firczák Gyula püspök értekezletre hívta össze Bereg, Máramaros, Ung, valamint Ugocsa vármegyék országgyűlési képviselőit, hogy a ruszin nép gazdasági nyomorának enyhítését célzó eszközöket találjanak. |
Tétel ukránul Єпископ Юлій Фірцак скликав на збори парламентських депутатів від Березького, Марамороського, Ужанського та Угочанського комітатів, щоб спільно знайти способи полегшення економічної нужди серед русинів. |
Név Firczák Gyula |
Név ukránul Юлій Фірцак |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul депутати парламенту, бідність, національна політика, греко-католицька церква |
|
Év 1897. |
Hónap február |
Nap |
Tétel Budapesten miniszterelnökségi értekezleten döntöttek a ruszin gazdasági segítő akció megindításáráról. |
Tétel ukránul У Будапешті на засіданні уряду під головуванням прем’єр-міністра було прийнято рішення про початок економічної акції, що мала покращити матеріальне становище русинів. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Budapest |
Helyszín ukránul Будапешт |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul уряд, економічна допоміжна акція, розвиток економіки, покращення становище |
|
Év 1897. |
Hónap március |
Nap 8. |
Tétel Firczák Gyula püspök és a történeti Kárpátalja képviselői memorandumot adtak ki Emlékirat az Északkeleti Kárpátok közt és Kárpátalján lakó ruthén nyelvű nép szellemi és anyagi viszonyainak elősegítése és felvirágoztatása tárgyában címmel. |
Tétel ukránul Єпископ Юлій Фірцак та депутати від Закарпаття видали «Меморандум з приводу духовного і матеріального становища та розвитку рутенців, які проживають у північно-східній частині Карпат і на Закарпатті». |
Név Firczák Gyula |
Név ukránul Юлій Фірцак |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul меморандум, русини, покращення становище, розвиток економіки |
|
Év 1897. |
Hónap április |
Nap 1. |
Tétel A Kelet című lapban Máthé Miklós A ruthén nyelvért címmel közölt írása nyomán vitasorozat indult. Máthé többek között így fogalmazott: „A czélért fogunk küzdeni, hogy népünk nyelvét fejlesszük s feledjük el örökre a múlt egyes politikai rémképeit…”. |
Tétel ukránul У часописі «Келет» («Схід») розгорілася дискусія з приводу публікації Міклоша Матей «За рутенську мову». У статті Матей, зокрема, стверджував: «Ми будемо боротися за свою мету, щоб розвивалася мова нашого народу і щоб навіки забути політичні жахи минулого…». |
Név Máthé Miklós |
Név ukránul Міклош Матей |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul рутенська мова, русинська мова, питання національностей, русини |
|
Év 1897. |
Hónap október |
Nap 7. |
Tétel Egán Ede megkapta a hivatalos megbízást Darányi Ignác földművelésügyi minisztertől, hogy a ruszin gazdasági segítő programot, az ún. hegyvidéki akciót miniszteri biztosként irányítsa. Egán 1901-ben tisztázatlan körülmények között meghalt és helyette a hegyvidéki kirendeltség vezetését Kazy József vette át. |
Tétel ukránul Едмунд Еган офіційно призначений уповноваженим міністра сільського господарства Ігнаца Дорані для здійснення Верховинської господарської акції – програми, що має покращити економічне становище русинів. 1901 року Едмунд Еган загинув за нез’ясованих обставин і замість нього керівником Верховинської акції був призначений Йожеф Козі. |
Név Egán Ede, Darányi Ignác, Kazy József |
Név ukránul Едмунд Еган, Ігнац Дорані, Йожеф Козі. |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul експозитура гірських районів, русини, економічна допоміжна акція, розвиток економіки, верховинська акція |
|
Év 1897. |
Hónap október |
Nap |
Tétel Bezárták a munkácsi várbörtönt. |
Tétel ukránul Закрито Мукачівську замкову в’язницю. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Munkács |
Helyszín ukránul Мукачево |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul в’язниця |
|
Év 1900. |
Hónap az év folyamán |
Nap |
Tétel Népszámlálást tartottak Magyarországon. Ung, Bereg, Ugocsa és Máramaros vármegye összlakossága 754.769 fő volt, ebből ukrán/ruszin 314.526 (41,7%), magyar 227.045 (30,0%), német 78.692 (10,4%), szlovák 47.858 (6,3%), román 84.519 (11,2%), egyéb 2.129 (0,3%). |
Tétel ukránul Проведено загальнодержавний перепис населення. Чисельність населення Ужанського Березького, Угочанського та Марамороського комітатів – 754.769 осіб, з них українці-русини 314.526 (41,7%), угорці 227.045 (30,0%), німці 78.692 (10,4%), словаки 47.858 (6,3%), румуни 84.519 (11,2%), інши 2.129 (0,3%) чоловік. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul перепис населення, національний склад |
|
Év 1901. |
Hónap október |
Nap 2-9. |
Tétel Országgyűlési választásokat tartottak, képviselők Ung vármegyéből Kende Péter, Komjáthy Béla, Köröskényi Elek, Rabár Endre, Bereg vármegyéből Barta Ödön, Lónyay Géza, Nedeczey János, Uray Imre, Ugocsa vármegyéből Fogarassy Zsigmond, Perényi Zsigmond, Máramaros vármegyéből Lator Sándor, Nagy Ferenc, Nyegre László, Rétyi Mihály, Teleki Gyula. |
Tétel ukránul Відбулися парламентські вибори. Депутатами від Ужанського комітату стали Пейтер Кенде, Бейло Комяті, Елек Керешкені, Ендре Робар, від Березького – Еден Барта, Гейзо Лоняі, Гейзо Недецеі, Імре Урой, від Угочанського – Жігмонд Фогороші, від Марамороського – Шандор Лотор, Ференц Нодь, Ласло Нєгре, Мігаль Рейті, Дюло Телекі. |
Név Kende Péter, Komjáthy Béla, Köröskényi Elek, Rabár Endre, Barta Ödön, Lónyay Géza, Nedeczey János, Uray Imre, Fogarassy Zsigmond, Perényi Zsigmond, Lator Sándor, Nagy Ferenc, Nyegre László, Rétyi Mihály, Teleki Gyula |
Név ukránul Пейтер Кенде, Бейло Комяті, Елек Керешкені, Ендре Робар, Еден Барта, Гейзо Лоняі, Гейзо Недецеі, Імре Урой, Жігмонд Фогороші, Шандор Лотор, Ференц Нодь, Ласло Нєгре, Мігаль Рейті, Дюло Телекі. |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul парламентські вибори |
|
Év 1902. |
Hónap április |
Nap 3. |
Tétel Sor került a Szent Bazil Társulat utolsó közgyűlésére, amely kimondta annak feloszlatását. |
Tétel ukránul Відбулося останнє засідання Товариства Святого Василія, на якому було прийнято рішення про розпуск організації. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév Szent Bazil Társulat |
Intézménynév ukránul Товариства Святого Василія |
Tárgyszó ukránul загальні збори, греко-католицька церква, культурно-освітня діяльність |
|
Év 1902. |
Hónap június |
Nap 30. |
Tétel Ungváron megalakult az Unió Könyvnyomda Rt., a Szent Bazil Társulat utódintézménye. |
Tétel ukránul В Ужгороді було створено АТ «Видавництво Уніо», яке стало правонаступником Товариства Святого Василія. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Ungvár |
Helyszín ukránul Ужгород |
Intézménynév Unió Könyvnyomda Rt. |
Intézménynév ukránul АТ «Видавництво Уніо» |
Tárgyszó ukránul товариство, культурно-освітня діяльність, видавництво, заснування організації |
|
Év 1902. |
Hónap december |
Nap 3. |
Tétel Szabó Jenő felsőházi tag elnökletével Budapesten megalakult a Magyar Görögkatolikusok Egyesülete. |
Tétel ukránul Під головуванням Йенов Сабова, депутата Верхньої палати парламенту, в Будапешті створено Спілку угорських греко-католиків. |
Név Szabó Jenő |
Név ukránul Йенов Сабов |
Helyszín Budapest |
Helyszín ukránul Будапешт |
Intézménynév Magyar Görögkatolikusok Egyesülete |
Intézménynév ukránul Спілка угорських греко-католиків |
Tárgyszó ukránul заснування організації, товариство, греко-католики |
|
Év 1904. |
Hónap január |
Nap 2. |
Tétel A Budapesten megjelenő Görögkatolikus Hírlap e számában Szabó Jenő vitát indított a magyar liturgiáról. |
Tétel ukránul У номері «Греко-католицької газети», що виходила в Будапешті, Йенов Сабов розпочав дискусію про проведення літургії угорською мовою. |
Név Szabó Jenő |
Név ukránul Йенов Сабов |
Helyszín Budapest |
Helyszín ukránul Будапешт |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul греко-католики, використання мови у церкві |
|
Év 1904. |
Hónap február |
Nap |
Tétel A századfordulón Máramaros vármegyéből kiinduló skizmamozgalom – a görög katolikus vallásról a görögkeleti vallásra való áttérés – feltartóztatására Máramaros vármegye főispánja azt javasolta Tisza István miniszterelnökhöz intézett titkos iratban, hogy adjanak a mozgalomnak üldözhető politikai jelleget. (Az 1868. évi LIII. tc. kimondja, hogy „a törvény által megállapított feltételek és formaságok megtartásával mindenkinek szabadságában áll más hitfelekezet kebelébe, illetőleg más vallásra áttérni”.) |
Tétel ukránul Для перешкоджання поширенню руху «схизми» (перехід із греко-католицької на православну (східну) віру), що взяв свій початок на зламі століть у Марамороському комітаті, жупан комітату у секретному листі рекомендував прем’єр-міністру Іштвану Тісо надати рухові негативного політичного забарвлення. (Закон № LIII від 1868 року дозволяв при дотриманні необхідних умов та формальностей перехід до іншої конфесії чи навіть релігії.) |
Név Tisza István, |
Név ukránul Іштван Тісо |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul схизматицький рух, греко-католицька церква, православна церква, національна політика, перехід в іншу віру, національна політика, церковна політика |
|
Év 1904. |
Hónap április |
Nap 30. |
Tétel A máramarosszigeti törvényszék izaiakat vont perbe, azzal vádolva őket, hogy a görög katolikus papság és egyház ellen izgattak. |
Tétel ukránul Марамороський суд розпочав процес проти жителів Ізи за звинуваченням їх у підбурюванні проти греко-католицького духовенства та церкви. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul правосуддя, греко-католицька церква, церковна політика, питання національностей |
|
Év 1905. |
Hónap január |
Nap 26. |
Tétel (január 26. – február 4.) Országgyűlési választásokat tartottak, képviselők Ung vármegyéből Kende Péter, Komjáthy Béla, Lónyay Sándor, Sztáray Sándor, Bereg vármegyéből Barta Ödön, Lónyay Géza, Nedeczey János, Uray Imre, Ugocsa vármegyéből Fogarassy Zsigmond, Máramaros vármegyéből Balogh Mihály, Keglevich István, Lator Sándor, Mihályi Péter, Nagy Ferenc, Nyegre László. |
Tétel ukránul (26 січня – 4 лютого) Відбулися парламентські вибори. Депутатами від Ужанського комітату стали Пейтер Кенде, Бейло Комяті, Шандор Лоняі, Шандор Старой, від Березького комітату – Еден Барта, Гейзо Лоняі, Янош Недецей, Імре Урой, від Угочанського комітату – Жігмонд Фогороші, від Мараморошського комітату – Мігаль Балог, Іштван Кеглевіч, Шандор Лотор, Пейтер Мігалі, Ференц Нодь, Ласло Нєгре. |
Név Kende Péter, Komjáthy Béla, Lónyay Sándor, Sztáray Sándor, Barta Ödön, Lónyay Géza, Nedeczey János, Uray Imre, Fogarassy Zsigmond, Balogh Mihály, Keglevich István, Lator Sándor, Mihályi Péter, Nagy Ferenc, Nyegre László |
Név ukránul Пейтер Кенде, Бейло Комяті, Шандор Лоняі, Шандор Старой, Еден Барта, Гейзо Лоняі, Янош Недецей, Імре Урой,Жігмонд Фогороші, Мігаль Балог, Іштван Кеглевіч, Шандор Лотор, Пейтер Мігалі, Ференц Нодь, Ласло Нєгре. |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul парламентські вибори |
|
Év 1906. |
Hónap április |
Nap 29. |
Tétel (április 29. – május 8.) Országgyűlési választásokat tartottak, képviselők Ung vármegyéből Bernáth Zoltán, Nehrebeczky György, Polónyi Géza, Sztáray Sándor, Bereg vármegyéből Bartha Ödön, Fried Lajos, Hirtenstein Lajos, Uray Imre, Ugocsa vármegyéből Bródy Jenő, Fogarassy Zsigmond, Máramaros vármegyéből Dudics Endre, Kökényesdy Mihály, Mihályi Péter, Nagy Ferenc, Novák Dániel, Nyegre László. |
Tétel ukránul (29 квітня – 8 травня) Відбулися парламентські вибори. Депутатами від Ужанського комітату стали Золтан Бернат, Дєрдь Негребецькі, Гейзо Полоні, Шандор Старой, від Березького – Еден Барта, Лайош Фрід, Лайош Гіртенштайн, Імре Урой, від Угочанського – Йенов Броді, Жігмонд Фогороші, від Марамороського – Ендре Дудіч, Мігаль Кекенєшді, Пейтер Мігалі, Ференц Нодь, Даніел Новак, Ласло Нєгре. |
Név Bernáth Zoltán, Nehrebeczky György, Polónyi Géza, Sztáray Sándor, Bartha Ödön, Fried Lajos, Hirtenstein Lajos, Uray Imre, Bródy Jenő, Fogarassy Zsigmond, Dudics Endre, Kökényesdy Mihály, Mihályi Péter, Nagy Ferenc, Novák Dániel, Nyegre László |
Név ukránul Золтан Бернат, Дєрдь Негребецькі, Гейзо Полоні, Шандор Старой, Еден Барта, Лайош Фрід, Лайош Гіртенштайн, Імре Урой, Йенов Броді, Жігмонд Фогороші, Ендре Дудіч, Мігаль Кекенєшді, Пейтер Мігалі, Ференц Нодь, Даніел Новак, Ласло Нєгре. |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul парламентські вибори |
|
Év 1907. |
Hónap június |
Nap 2. |
Tétel I. Ferenc József szentesítette az 1907. évi XXVI. és XXVII. tc.-et a nem állami népiskolák állami felügyeletéről, a tanítók jogviszonyáról és javadalmazásáról, valamint a magyar nyelv kötelező oktatásáról (Lex Apponyi). |
Tétel ukránul Франц Йосиф І схвалив Закони № XXVI і № XXVII від 1907 року про державний нагляд за недержавними народними школами, про правовідносини та зарплату вчителів, а також про обов’язкове викладання угорської мови (Lex Apponyi). |
Név I. Ferenc József |
Név ukránul Франц Йосиф І |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul державні народні школи, викладання угорської мови, вчителі, національна політика, освітня політика |
|
Év 1908. |
Hónap november |
Nap 21. |
Tétel I. Ferenc József szentesítette a népiskolai oktatás ingyenességéről rendelkező 1908. évi XLVI. tc.-et. |
Tétel ukránul Франц Йосиф І схвалив Закон № XLVI від 1908 року, що запроваджував безкоштовну народну шкільну освіту. |
Név I. Ferenc József |
Név ukránul Франц Йосиф І |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul народна шкільна освіта, освітня політика |
|
Év 1910. |
Hónap június |
Nap 1-10. |
Tétel Országgyűlési választásokat tartottak, képviselők Ung vármegyéből Csuha István, Kende Péter, Nehrebeczky György, Rónay Antal, Bereg vármegyéből Jármy István, Lónyay Géza, Madarassy-Beck Gyula, Várady Gyula, Ugocsa vármegyéből Barta Ödön, Bródy Ernő, Máramaros vármegyéből Jónás Ödön, Lator Sándor, Mihályi Péter, Nyegre László, Pál Alfréd, Pekár Gyula. |
Tétel ukránul Відбулися парламентські вибори. Депутатами від Ужанського комітату стали Іштван Чуго, Пейтер Кенде, Дєрдь Негребецькі, Антал Ронай, від Березького комітату – Іштван Ярмі, Гейзо Лоняі, Дюло Модороші-Бек, Дюло Вароді, від Угочанського комітату – Еден Барта, Ернев Броді, від Марамороського комітату – Еден Йонаш, Шандор Лотор, Пейтер Мігалі, Ласло Нєгре, Альфред Пал, Дюло Пекар. |
Név Csuha István, Kende Péter, Nehrebeczky György, Rónay Antal, Jármy István, Lónyay Géza, Madarassy-Beck Gyula, Várady Gyula, Barta Ödön, Bródy Ernő, Jónás Ödön, Lator Sándor, Mihályi Péter, Nyegre László, Pál Alfréd, Pekár Gyula |
Név ukránul Іштван Чуго, Пейтер Кенде, Дєрдь Негребецькі, Антал Ронай, Іштван Ярмі, Гейзо Лоняі, Дюло Модороші-Бек, Дюло Вароді, Еден Барта, Ернев Броді, Еден Йонаш, Шандор Лотор, Пейтер Мігалі, Ласло Нєгре, Альфред Пал, Дюло Пекар. |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul парламентські вибори |
|
Év 1910. |
Hónap az év folyamán |
Nap |
Tétel Országos népszámlálás a népesség anyanyelvi összetételét regisztrálta (a zsidókat csak a vallási megoszlásnál tüntették fel, ezért a nemzetiségek között itt a magyarok részét képezik). A Magyar Királyság összlakossága (Horvátország nélkül) 18.264.533 fő, közülük magyar 55%, ruszin 2,5%. Ungvár, Munkács, Beregszász, Huszt és Máramarossziget lakossága 76,5 ezer fő. Ung, Bereg, Ugocsa és Máramaros vármegye összlakossága 848.160 fő volt, ebből ukrán/ruszin 331.186 (39,0%), magyar 270.442 (32,0%), német 93.289 (11,0%), szlovák 55.487 (6,5%), román 94.608 (11,2%), egyéb 3.148 (0,4%). |
Tétel ukránul Проведено вседержавний перепис населення, під час якого визначався і національний склад населення (євреїв реєстрували тільки за релігійною ознакою, тому за національністю багатьох із них записали до угорців). Загальна чисельність населення Угорського Королівства становила 18.264.533 осіб, серед них угорців – 55%, русинів – 2,5%. У містах Ужгород, Мукачево, Берегово, Хуст і Мараморош-Сігет на момент перепису проживало 76,5 тисячі осіб. Чисельність населення Ужанського Березького, Угочанського та Марамороського комітатів – 848.160 осіб, з них українці-русини 331.186 (39,0%), угорці 93.289 (11,0%), німці 93.289 (11,0%), словаки 55.487 (6,5%), румуни 94.608 (11,2%), інши 3.148 (0,4%) чоловік. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul перепис населення, національний склад |
|
Év 1910-1911. |
Hónap évek folyamán |
Nap |
Tétel A Szolyvai Részvésztársaság a településen felépítette a száraz lepárlású favegyi üzemet. |
Tétel ukránul Акціонерне товариство «Сольва» побудувало у Сваляві лісохімзавод для сухої перегонки дерева. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Szolyva |
Helyszín ukránul Свалява |
Intézménynév Szolyvai Részvésztársaság |
Intézménynév ukránul Акціонерне товариство «Сольва» |
Tárgyszó ukránul лісохімічний завод, промисловість, розвиток економіки, |
|
Év 1912. |
Hónap december |
Nap 21. |
Tétel I. Ferenc József szentesítette a háború esetére szóló kivételes intézkedésekkel foglalkozó 1912. évi LXIII. tc.-et. Korlátozták többek között a nemzetiségi pártok, az egyesületek és a sajtó tevékenységét. A különösen veszélyeztetettnek tekintett felvidéki, erdélyi, délvidéki területeket szigorú rendszabályokkal katonai övezetté nyilvánították. |
Tétel ukránul Франц Йосиф І схвалив Закон № LXIII від 1912 року про здійснення виняткової влади у випадку війни. Обмежувалася діяльність партій, організацій та преси національних меншин. Північно-східну та південну частину країни, а також Трансільванію, які вважалися особливо небезпечними, оголосили військовою зоною із суворим порядком. |
Név I. Ferenc József |
Név ukránul Франц Йосиф І |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul партії національностей, преса національностей, товариства національностей, військові зони, Трансильванія, Північна-Угорщина, Південна-Угорщина, національна політика, військові закони |
|
Év 1913. |
Hónap július |
Nap 23. |
Tétel Elkezdődött a máramarosi per, melyben 94 görögkeleti személyt fogtak perbe a magyar állam elleni lázítás, valamint a magyar nemzet, a görög katolikus felekezet és papság elleni izgatás címén. |
Tétel ukránul Розпочався Марамороський процес, на якому було обвинувачено 94 особи православного (східного) віросповідання за антидержавні заклики, а також підбурювання проти угорської нації, греко-католицької конфесії та духовенства. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul правосуддя, мароморошський процес, греко-католицька церква, підбурювання, національний рух |
|
Év 1914. |
Hónap június |
Nap 28. |
Tétel Gavrilo Princip szerb diák Szarajevóban megöli az Osztrák–Magyar Monarchia trónörökösét, Habsburg Ferenc Ferdinándot és feleségét, Zsófiát. A Monarchia hadat üzen Szerbiának, amivel megkezdődik az első világháború. |
Tétel ukránul В Сараєво сербський студент Гаврило Принцип убиває спадкоємця престолу Австро-Угорської монархії ерцгерцога Франца Фердинанда Габсбурга та його дружину Софію. Монархія оголошує війну Сербії. Це стало початком Першої світової війни. |
Név Gavrilo Princip, Habsburg Ferenc Ferdinánd, Zsófia (Habsburg Ferenc Ferdinánd felesége), |
Név ukránul Гаврило Принцип, Франц Фердинанд Габсбург, Софію |
Helyszín Szarajevó |
Helyszín ukránul Сараєво |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul спадкоємець престолу, убивство, оголошення війни, Австро-Угорська монархія, Перша світова війна |
|
Év 1914. |
Hónap augusztus |
Nap 6. |
Tétel Az Osztrák–Magyar Monarchia hadat üzen Oroszországnak. |
Tétel ukránul Австро-Угорщина оголосила війну Росії. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul оголошення війна, Австро-Угорська Монархія, Росія |
|
Év 1914. |
Hónap szeptember |
Nap 25. |
Tétel Az orosz cári csapatok az Uzsoki-hágón át benyomulnak Magyarországra. Októberben Tisza István miniszterelnök személyesen tájékozódott a helyszínen az orosz betörés következményeiről. |
Tétel ukránul Російські царські війська перейшли через Ужоцький перевал та вступили на територію Угорщини. У жовтні прем'єр-міністр Угорщини Іштван Тиса на місці інформувався про наслідки військових дій. |
Név Tisza István, |
Név ukránul Іштван Тиса |
Helyszín Uzsoki-hágó |
Helyszín ukránul Ужоцький перевал |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul царське військо, Угорщина, перша світова війна |
|
Év 1915. |
Hónap január |
Nap 27. |
Tétel Az orosz csapatok ismét benyomulnak a Kárpátok térségébe. |
Tétel ukránul Чергове вторгнення російських військ у Карпатський регіон. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul царське військо, перша світова війна |
|
Év 1915. |
Hónap június |
Nap 15. |
Tétel Georgij Bobrinszkij gróf, Galícia katonai parancsnoka Lembergben kötelezően végrehajtandó hirdetményt tett közé, mely szerint Galícia azon járásaiból, amelyekből az orosz hadsereg kivonult, a 18 és 50 közötti férfiakat a Volinyi guberniumba kell kitelepíteni, hogy ne tudják besorozni őket az osztrák–magyar hadseregbe. |
Tétel ukránul Воєнний генерал-губернатор Галичини граф Г. О. Бобринський підписав у Львові обов’язкове для виконання оголошення про примусову висилку у Волинську губернію всіх чоловіків віком від 18 до 50 років з тих районів Галичини, звідки відступали російські війська, аби унеможливити їхню мобілізацію до австро-угорської армії. |
Név Georgij Bobrinszkij, |
Név ukránul Г. О. Бобринський |
Helyszín Lemberg, Volinyi gubernium |
Helyszín ukránul Львів, Волинська губернія |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Галичина, царське військо, примусова висилка, австро-угорське військо |
|
Év 1916. |
Hónap november |
Nap 6. |
Tétel Bécsben közétették Ferenc József császár és király rendeletét Galícia autonómiájáról. |
Tétel ukránul У Відні проголошено указ імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа І про автономію Галичини. |
Név I. Ferenc József |
Név ukránul Франц Йосиф І |
Helyszín Bécs |
Helyszín ukránul Відень |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul автономія, галицька автономія, указ короля, національна політика |
|
Év 1916. |
Hónap november |
Nap 21. |
Tétel Meghalt I. Ferenc József. Utóda IV. Károly magyar király (osztrák császárként I. Károly). |
Tétel ukránul Помирає імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф I. Спадкоємцем став ерцгерцог Карл: як цісар Австрії – Карл I, як король Угорщини – Карл IV. |
Név I. Ferenc József, IV. Károly |
Név ukránul Франц Йосиф І, Карл IV. |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul успадкування престолу |
|
Év 1917. |
Hónap március |
Nap 15. |
Tétel II. Miklós orosz cár lemondott a trónról. Oroszországban megalakult az Ideiglenes Kormány. |
Tétel ukránul Російський цар Микола II зрікся престолу. Створено Тимчасовий уряд Росії. |
Név II. Miklós |
Név ukránul Микола II |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Тимчасовий уряд, революція |
|
Év 1917. |
Hónap november |
Nap 7-8. |
Tétel Oroszországban, Petrográdban (Leningrád, Szentpétervár) fegyveres felkelés tört ki, megalakult az első szovjet kormány, a Népbiztosok Tanácsa V. I. Lenin elnökletével. |
Tétel ukránul У російському Петрограді (Ленінград, Санкт-Петербург) розпочалося збройне повстання більшовиків. Створюється перший радянський уряд – Рада Народних Комісарів – на чолі з В. І. Леніним. |
Név V. I. Lenin |
Név ukránul В. І. Ленін |
Helyszín Petrográd (Leningrád, Szentpétervár) |
Helyszín ukránul Петроград (Ленінград, Санкт-Петербург) |
Intézménynév Népbiztosok Tanácsa |
Intézménynév ukránul Рада Народних Комісарів |
Tárgyszó ukránul збройне повстання, радянський уряд, револуція |
|
Év 1918. |
Hónap január |
Nap 8. |
Tétel Megjelenik W. Wilson amerikai elnök 14 pontos békeprogramja. |
Tétel ukránul Президент США Вудро Вільсон проголосив умови мирного договору з 14 пунктів. |
Név W. Wilson |
Név ukránul Вудро Вільсон |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul програма миру, самоврядування, американська політика |
|
Év 1918. |
Hónap január |
Nap 10. |
Tétel Breszt-Litovszkban megkezdődnek a béketárgyalások Szovjet-Oroszország, valamint a központi hatalmak (Osztrák-Magyar Monarchia, Németország és szövetségeseik) között. |
Tétel ukránul Розпочалися мирні переговори в Брест-Литовську між Радянською Росією і центральними державами (Австро-Угорщиною, Німеччиною та їхніми союзниками). |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Breszt-Litovszk |
Helyszín ukránul Брест-Литовськ |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul мирні переговори, Радянська Росія, центральні держави |
|
Év 1918. |
Hónap április |
Nap 8. |
Tétel Az Osztrák–Magyar Monarchia nemzetiségei római kongresszusukon állami önállóságot követelnek a maguk számára. |
Tétel ukránul У Римі зібрався Конгрес поневолених народів Австро-Угорщини, представники яких заявили про небажання жити далі в складі монархії і вимагали державної самостійності. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Róma |
Helyszín ukránul Рим |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Австро-Угорська Монархія, питання національностей, конгрес, самоврядування |
|
Év 1918. |
Hónap július |
Nap 23. |
Tétel Az egyesült államokbeli Homesteadben megalakult a Ruszinok Amerikai Néptanácsa. A tanács megbízta Gregory Zhatkovych ügyvédet, hogy foglalja össze a szervezet célkitűzéseit. |
Tétel ukránul У м. Гомстед, що у Сполучених Штатах Америки, створена Американська Народна Рада Угро-Русинів. Рада доручила адвокату Григорію Жатковичу скласти меморандум і сформулювати основну мету організації. |
Név Gregory Zhatkovych |
Név ukránul Григорі Жаткович |
Helyszín Homestead |
Helyszín ukránul Гомстед |
Intézménynév Ruszinok Amerikai Néptanácsa |
Intézménynév ukránul Американська Народна Рада Угро-Русинів |
Tárgyszó ukránul заснування організації, народна рада, товариство, греко-католики, американськи русини |
|
Év 1918. |
Hónap október |
Nap 16. |
Tétel IV. Károly kiáltványában Ausztriát föderatív állammá minősítette. A kiáltvány azonban a Magyar Királyságra nem vonatkozott. |
Tétel ukránul Проголошено маніфест Карла ІV про наміри перетворення «двоєдиної держави» на багатонаціональну федерацію. Однак маніфест імператора не поширювався на Угорське Королівство. |
Név IV. Károly |
Név ukránul Карл ІV |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul маніфест, Австрія, самостійність, федеративна держава, Угорське королівство, Австро-Угорська Монархія, заснування держави |
|
Év 1918. |
Hónap október |
Nap 21-22. |
Tétel Washingtonban W. Wilson amerikai elnök fogadta a Ruszinok Amerikai Néptanácsának küldöttségét. Tárgyalt többek között Gregory Zhatkovych ügyvéddel. |
Tétel ukránul У Вашингтоні Президент США Вудро Вільсон прийняв делегацію Американської Народної Ради Угро-Русинів і провів переговори з адвокатом Григорієм Жатковичем. |
Név W. Wilson, Gregory Zhatkovych |
Név ukránul Вудро Вільсон, Григорій Жаткович |
Helyszín Washington |
Helyszín ukránul Вашингтон |
Intézménynév Ruszinok Amerikai Néptanácsa |
Intézménynév ukránul Американська Народна Рада Угро-Русинів |
Tárgyszó ukránul американська політика, американські русини, самостійність |
|
Év 1918. |
Hónap október |
Nap 23. |
Tétel A Ruszinok Amerikai Néptanácsa tagja lett a Közép-Európai Demokratikus Szövetségnek, melynek T. G. Masaryk volt az elnöke. |
Tétel ukránul Американська Народна Рада Угро-Русинів стала членом Середньоєвропейської демократичної ліги, яку очолював Т. Г. Масарик. |
Név T. G. Masaryk |
Név ukránul Т. Г. Масарик |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév Ruszinok Amerikai Néptanácsa, Közép-Európai Demokratikus Szövetség |
Intézménynév ukránul Американська Народна Рада Угро-Русинів,Середньоєвропейська демократична ліга |
Tárgyszó ukránul національне питання, самостійність, американські русини, американська політика |
|
Év 1918. |
Hónap október |
Nap 24-26. |
Tétel Philadelphiában a Ruszinok Amerikai Néptanácsa nevében G. Zhatkovych aláírta a független közép-európai népek közös céljait megfogalmazó nyilatkozatot. |
Tétel ukránul У Філадельфії від імені Американської Народної Ради Угро-Русинів Г. Жаткович підписав Декларацію, в якій було сформульовано спільну мету незалежних центральноєвропейських народів. |
Név G. Zhatkovych |
Név ukránul Г. Жаткович |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév Ruszinok Amerikai Néptanácsa |
Intézménynév ukránul Американська Народна Рада Угро-Русинів |
Tárgyszó ukránul декларація, самостійність, американська політика, американські русини |
|
Év 1918. |
Hónap október |
Nap 28. |
Tétel Prágában kikiáltották a Csehszlovák Köztársaságot. Az első köztársasági elnök T. G. Masaryk. |
Tétel ukránul У Празі проголошено утворення Чехословацької Республіки. Перший президент Чехословаччини – Т. Г. Масарик. |
Név T. G. Masaryk |
Név ukránul Т. Г. Масарик |
Helyszín Prága |
Helyszín ukránul Прага |
Intézménynév Csehszlovák Köztársaság |
Intézménynév ukránul Чехословацька Республіка |
Tárgyszó ukránul Чехословацька Республіка, заснування держави |
|
Év 1918. |
Hónap október |
Nap 30. |
Tétel Turócszentmártonban a Szlovák Nemzeti Tanács csatlakozott a Csehszlovák Köztársasághoz. |
Tétel ukránul У м. Мартин Словацька Народна Рада виступила за приєднання до Чехословацької Республіки. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Turócszentmárton |
Helyszín ukránul Мартин |
Intézménynév Szlovák Nemzeti Tanács |
Intézménynév ukránul Словацька Народна Рада |
Tárgyszó ukránul приєднання, Чехословацька Республіка, самостійність, заснування держави, республіка |
|
Év 1918. |
Hónap október |
Nap 31. |
Tétel Az őszirózsás forradalom győzelmével a monarchiából kiváló magyar állam törvényhozó szerve a Magyar Nemzeti Tanács lett, Károlyi Mihály vezetésével. |
Tétel ukránul Відбулася буржуазно-демократична революція в Угорщині (т. зв. «революція айстр»), внаслідок якої Угорщина вийшла зі складу монархії. Законодавчим органом оновленої угорської держави стала Угорська Національна Рада, яку очолив Мігаль Каролі. |
Név Károlyi Mihály |
Név ukránul Мігаль Каролі |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév Magyar Nemzeti Tanács |
Intézménynév ukránul Угорська Національна Рада |
Tárgyszó ukránul революція айстр, буржуазно-демократична революція, угорська держава, законодавчий орган, національна рада, Австро-Угорська Монархія |
|
Év 1918. |
Hónap november |
Nap 3. |
Tétel Az Osztrák–Magyar Monarchia Pádovában fegyverszünetet kötött az antanthatalmakkal. |
Tétel ukránul У м. Падуї Австро-Угорська монархія уклала перемир’я з державами Антанти. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Pádova |
Helyszín ukránul Падуа |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul перемир’я, Антанта, Австро-Угорська Монархія |
|
Év 1918. |
Hónap november |
Nap 6. |
Tétel Ungváron megalakult a Magyarországi Rutének Néptanácsa (elnök Szabó Simon görög katolikus kanonok, titkár Avgusztin Volosin). Programjuk többek között kimondta: „A magyarországi rutén nép ragaszkodik az őshaza integritásához, és tiltakozik mindazok működése ellen, akik a magyarországi rutént el akarják szakítani az anyaországtól, és veszélyeztetik Magyarország területi egységét.” |
Tétel ukránul В Ужгороді Рада угорських рутенів, куди увійшли переважно священики греко-католицької церкви та окремі представники інтелігенції (голова О. Сабов, секретар А. Волошин), ухвалила рішення про цілісність Угорщини і програму розвитку Закарпаття в її складі із забезпеченням прав «нашого угрорусского народа». |
Név Szabó Simon, Avgusztin Volosin |
Név ukránul С. Сабов, А. Волошин |
Helyszín Ungvár |
Helyszín ukránul Ужгород |
Intézménynév Magyarországi Rutének Néptanácsa |
Intézménynév ukránul Рада угорських рутенів |
Tárgyszó ukránul заснування організації, самостійність, національна рада, територіальна цілісність, греко-католицька церква |
|
Év 1918. |
Hónap november |
Nap 8. |
Tétel Kőrösmezőn a település és a környező falvak lakói határozatot hoztak a kárpátaljai Huculföld Ukrajnához csatolásáról. Megalakították a Hucul Néptanácsot. |
Tétel ukránul Жителі Ясіня і навколишніх сіл прийняли рішення про приєднання Закарпатської Гуцульщини до України. Утворення Гуцульської Народної Ради. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Kőrösmező |
Helyszín ukránul Ясіня |
Intézménynév Hucul Néptanács |
Intézménynév ukránul Гуцульська Народна Рада |
Tárgyszó ukránul рішення, територіальна цілісність, Україна, Гуцульщина, самостійність, народна рада |
|
Év 1918. |
Hónap november |
Nap 12. |
Tétel A Ruszinok Amerikai Néptanácsa Scrantonban megszavazta az ősi ruszin területek – Szepes, Sáros, Zemplén, Abaúj, Gömör, Borsod, Ung, Ugocsa, Bereg és Máramaros – Csehszlovákiához való csatolását „széles jogkörű autonómiával”. |
Tétel ukránul Американська Народна Рада Угро-Русинів у м. Скрентон проголосувала за приєднання споконвічних руських територій – Спіш, Шариш, Земплин, Абауй, Гемер, Боршод, Унґ, Уґоча, Береґ, Мараморош – до Чехословаччини, з «широкими автономними правами». |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Scranton |
Helyszín ukránul Скрентон |
Intézménynév Ruszinok Amerikai Néptanácsa |
Intézménynév ukránul Американська Народна Рада Угро-Русинів |
Tárgyszó ukránul територіальна цілісність, Чехословаччина, самостійність, американські русини, народна рада |
|
Év 1918. |
Hónap november |
Nap 13. |
Tétel Gregory Zhatkovych Washingtonban átadta T. G. Masaryknak a scrantoni kongresszus jegyzőkönyvét. – Az uralkodó, IV. Károly Eckartsauban kiadott nyilatkozatában lemondott. – 1920. március 1-jétől Magyarország kormányzója Horthy Miklós. |
Tétel ukránul Григорій Жаткович у Вашингтоні передав Т. Г. Масарику протокол Скрентонської резолюції. – Імператор Карл IV в Еккартзау оголосив про зречення від престолу. – З 1 березня 1920 року Угорщину очолює Міклош Горті. |
Név Gregory Zhatkovych, T. G. Masaryk, IV. Károly, Horthy Miklós |
Név ukránul Григорій Жаткович, Т. Г. Масарик, Карл IV, Міклош Горті |
Helyszín Washington, Eckartsau |
Helyszín ukránul Вашингтон, Еккартзау |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Скрентонський протокол резолюція, відставка, губернатор Угорщини, американські русини |
|
Év 1918. |
Hónap november |
Nap 16. |
Tétel Kikiáltották a Magyar Népköztársaságot. Az I. számú néphatározat 1. §-a kimondta, hogy „Magyarország minden más országtól független és önálló népköztársaság”. |
Tétel ukránul Створення Угорської Народної Республіки. §1 Народного указу № 1 проголошував: «Угорщина – незалежна від усіх інших держав самостійна Народна Республіка». |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Угорська Народна Республіка, указ, народна республіка, створення держави, самостійність |
|
Év 1918. |
Hónap december |
Nap 1. |
Tétel A magyar kormány Szabó Oreszt ungi kormánybiztost „a magyarországi rutén nemzet önrendelkezési joga gyakorlásának előkészítése céljából Máramaros, Ugocsa, Bereg, Ung, Zemplén, Sáros, Szepes és Abaúj-Torna vármegyék rutén lakta területeire kiterjedő hatáskörrel” felállított Budapest székhelyű kormánybiztossághoz kormánybiztosnak nevezte ki. |
Tétel ukránul Угорський уряд призначив Ореста Сабова – урядового комісара Ужанської жупи – урядовим комісаром Будапештського урядового комісаріату для «підготовки практичного впровадження права на самовизначення угорсько-рутенського народу, з повноваженнями на території проживання руського населення в жупах Мараморош, Уґоча, Береґ, Унґ, Земплен, Шарош, Сепеш, Абауй-Торна». |
Név Szabó Oreszt |
Név ukránul Орест Сабов |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul угорський уряд, урядовий комісар, русини, самостійність, призначення, національна політика, автономія |
|
Év 1918. |
Hónap december |
Nap 10. |
Tétel Budapesten tanácskoztak a ruszinok képviselőivel a Ruszka Krajna autonómia-tervezetről. Ekkor használták először nyilvánosan a „rutén” helyett a „ruszin” népnevet. |
Tétel ukránul У Будапешті проведено нараду з представниками русинів щодо проекту автономії Руської Крайни. На засіданні вперше офіційно було вжито етнонім «русини» замість «рутенці». |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Budapest |
Helyszín ukránul Будапешт |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul переговори, русини, Руська Країна, проект автономії, самостійність, автономія, національна політика |
|
Év 1918. |
Hónap december |
Nap 21. |
Tétel Ezen a napon elfogadták, 1918. december 25-én pedig életbe léptették a X. Néptörvényt „a Magyarországon élő ruszin (ruthén) nemzet autonómiájáról”, mely kimondja, hogy „Ruszka Krajna néven autonóm jogterület (kormányzósági terület) alakíttatik”. Az 1. § szerint „A Magyarországon élő ruszin (ruthén) nemzetet saját beligazgatásának, igazságszolgáltatásának, közművelődésének, vallása gyakorlatának és nyelve használatának körében mind törvényhozási, mind kormányzati tekintetben teljes önrendelkezési jog illeti meg, amelyre nézve a jelen törvényben foglalt szabályok irányadók.” A 9. § szerint „Ruszka Krajnában a nem ruszin nyelvű népesség helyhatósági és kulturális autonómiája biztosíttatik.” |
Tétel ukránul Парламент Угорщини прийняв Народний закон № X «Про національну автономію русинів (рутенців), що проживають в Угорщині», який набув чинності 25 грудня. Передбачалось створення автономної території під назвою «Руська Крайна». Перший параграф закону проголошував, що «русинам (рутенцям), які живуть в Угорщині, належить повне право самоврядування в питаннях внутрішньої адміністрації, правосуддя, публічного шкільництва й навчання, народної культури, релігії та вживання мови як у сфері законодавчої, так і виконавчої влади, для чого даним законом передбачені відповідні постанови». Згідно з дев’ятим параграфом закону, «в Руській Крайні не русинське народонаселення забезпечуватиметься місцевою адміністративною та культурною автономією». |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul русини, автономія, Руська Країна, автономна територія, самостійність |
|
Év 1918. |
Hónap december |
Nap 22. |
Tétel A magyar katonaság bevonult Kőrösmezőre. |
Tétel ukránul Угорські війська ввійшли до Ясіня. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Kőrösmező |
Helyszín ukránul Ясіня |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul угорська армія, територіальна цілісність |
|
Év 1918. |
Hónap december |
Nap 25. |
Tétel Gróf Károlyi Mihály kormánya közzétette az 1918. december 21-én kelt X. sz. Néptörvényt (Ruszka Krajna néven területi autonómiát biztosít a magyarországi ruszinoknak, központ: Munkács). |
Tétel ukránul Уряд графа Міхая Каролі оприлюднив Народний закон № X від 21 грудня 1918 року (проголошено територіальну автономію для русинів Угорщини під назвою Руська Крайна з центром у Мукачеві). |
Név Gróf Károlyi Mihály |
Név ukránul граф Міхаль Каролі |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Руська Країна, автономна територія, автономія, національна політика |
|
Év 1918. |
Hónap december |
Nap 29. |
Tétel A Károlyi-kormányban ruszka krajnai miniszternek nevezték ki Szabó Oresztet, a ruszin ügyek kormánybiztosát. |
Tétel ukránul Урядового комісара з руських справ Ореста Сабова призначили міністром Руської Крайни в уряді графа Міхая Каролі. |
Név Szabó Oreszt |
Név ukránul Орест Сабов |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Уряд Мігаля Каролі, міністр Руської Країни |
|
Év 1919. |
Hónap január-március |
Nap |
Tétel A román hadsereg benyomul a Felső-Tisza vidékére. |
Tétel ukránul Румунська армія захоплює північно-східну територію Закарпаття (Надтисся). |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Felső-Tisza vidék |
Helyszín ukránul Надтисся |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul румунська армія, територіальна цілісність |
|
Év 1919. |
Hónap január |
Nap 3. |
Tétel A magyar kormány megbízásából Ruszka Krajna kormányzója Avgusztin Stefán. – Sztanyiszlavban kimondták a Nyugat-Ukrán Népköztársaság és az Ukrán Népköztársaság egyesülését. |
Tétel ukránul Угорський уряд призначив губернатором Руської Крайни Августина Штефана. – У Станіславі Сесія УНР прийняла «Ухвалу про злуку Західноукраїнської Народної Республіки з Українською Народною Республікою». |
Név Avgusztin Stefán |
Név ukránul Августина Штефан |
Helyszín Sztanyiszlav |
Helyszín ukránul Станіслав |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul губернатор, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Народна Республіка, злука, створення держави, призначення |
|
Év 1919. |
Hónap január |
Nap 8. |
Tétel Kőrösmező és a környező települések lakói közgyűlés keretében kikiáltották az önálló és független Hucul Köztársaságot. Elnök: Klocsurak Sztepan. |
Tétel ukránul На загальних зборах жителів Ясіня й навколишніх сіл проголошено самостійну й незалежну Гуцульську Республіку. Президент – Степан Клочурак. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Kőrösmező |
Helyszín ukránul Ясіня |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul народні збори, заснування інституції, Гуцульська Республіка, самостійність |
|
Év 1919. |
Hónap január |
Nap 12. |
Tétel A csehszlovák katonaság elfoglalta az Ung folyóig terjedő nyugati térséget, közte Ungvárt, ahová a 31. sz. ezred vonult be Amedeo Ciaffi olasz ezredes vezetésével. |
Tétel ukránul На цей момент чехословацькі війська захопила західні території, що простяглися до річки Уж, у тому числі й Ужгород, куди ввійшов 31-ий полк під командуванням італійського полковника Амедео Чіаффі. |
Név Amedeo Ciaffi |
Név ukránul Амедео Чіаффі |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul чехословацька армія, Антанта, територіальне цілісність |
|
Év 1919. |
Hónap január |
Nap 18. |
Tétel Megnyílt az első világháborút lezáró párizsi békekonferencia. A csehszlovák kormány nevében Edvard Beneš és Karel Kramař volt jelen, akik a ruszinok képviseletére meghívták Gregory Zhatkovychot és Julij Gardosht, az amerikai ruszinok küldötteit és Anton Beszkidet, az Eperjesi Ruszin Nemzeti Tanács elnökét. Beneš és Kramař a csehszlovák ügyekben 11 feljegyzést terjesztettek be, ezek közül az egyik a „magyarországi ruszinokra” vonatkozott. Az általuk lakott területekre való csehszlovák igényt nemzeti elvre alapozták. |
Tétel ukránul Відкриття Паризької мирної конференції, скликаної державами-переможницями у Першій світовій війні для створення мирних договорів із переможеними країнами. Чехословацький уряд представляли Едвард Бенеш і Карел Крамар, які запросили для представництва Закарпаття Григорія Жатковича і Юлія Ґардоша від американських русинів та Антона Бескида – голову Пряшівської Руської Народної Ради. Бенеш і Крамар внесли 11 подань, що стосувались чехословацьких справ, із них одне щодо «угорських русинів». Чехословацькі претензії щодо територій, де проживали русини, базувалися на посиланнях на національні принципи. |
Név Edvard Beneš, Karel Kramař, Gregory Zhatkovych, Julij Gardosh, Anton Beszkidet |
Név ukránul Едвард Бенеш, Карел Крамар, Григорія Жаткович, Юлій Ґардош, Антон Бескид |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Паризька мирна конференція, чехословацький уряд, територіальні вимоги, територіальна цілісність, американські русини, народна рада |
|
Év 1919. |
Hónap január |
Nap 21. |
Tétel Huszton a kárpátaljai ukránok népgyűlése határozatot hozott Máramaros, Ugocsa, Bereg, Ung, Zemplén, Sáros, Szepes, Abaújtorna (a történeti Kárpátalja) csatlakozásáról az egységes ukrán államhoz. |
Tétel ukránul У Хусті Всенародні збори закарпатських українців ухвалили рішення про возз’єднання комітатів Мараморош, Угоча, Берег, Унг, Земплен, Шарош, Сепеш, Абауй-Торна (історичного Закарпаття) з Соборною Україною. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Huszt |
Helyszín ukránul Хуст |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul українці Закарпаття, народні збори, возз'єднання, українська держава |
|
Év 1919. |
Hónap január |
Nap 22. |
Tétel Az Ukrán Nemzeti Tanács direktóriuma Kijevben kimondta a Nyugat-Ukrán Népköztársaság (Galícia, Bukovina és „Uhorszka Rusz”), valamint a Dnyeperi Nagy Ukrajna egyesítését. |
Tétel ukránul Директорія Української Народної Ради в Києві видала Універсал про затвердження злуки Наддніпрянської Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки (Галичина, Буковина та Угорська Русь) в Українську Народну Республіку. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Kijev |
Helyszín ukránul Київ |
Intézménynév Nyugat-Ukrán Népköztársaság, |
Intézménynév ukránul Західноукраїнська Народна Республіка |
Tárgyszó ukránul злука, Наддніпрянська Україна, створення держави |
|
Év 1919. |
Hónap március |
Nap 12. |
Tétel A párizsi békekonferencián jóváhagyólag vették tudomásul a csehszlovák követeléseket, többek között Kárpátaljára vonatkozóan. |
Tétel ukránul На Паризькій мирній конференції учасниками переговорів було схвально прийнято до відома чехословацькі вимоги, в тому числі і щодо Закарпаття. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Паризька мирна конференція, територіальні вимоги, возз’єднання, територіальні вимоги |
|
Év 1919. |
Hónap március |
Nap 21. |
Tétel Budapesten megalakult az új kormány, a Forradalmi Kormányzótanács, mely kikiáltotta a Magyarországi Tanácsköztársaságot. Ruszka Krajna népbiztosa március 24-től Avgusztin Stefán. |
Tétel ukránul Проголошення радянської влади в Угорщині. У Будапешті утворюється новий уряд – Революційна Урядова Рада, яка проголосила Угорську Радянську Республіку. Народним комісаром Руської Крайни з 24 березня стає Августин Штефан. |
Név Avgusztin Stefán |
Név ukránul Августин Штефан |
Helyszín Budapest |
Helyszín ukránul Будапешт |
Intézménynév Ruszka Krajna |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Угорський уряд, Революційна Урядова Рада, Угорська Радянська Республіка, народний комісаріат, призначення, радянська влада |
|
Év 1919. |
Hónap ápilis |
Nap 16. |
Tétel E naptól a román hadsereg, 1919. április 23-ától pedig a csehszlovák hadsereg megkezdte a régió még Magyarországhoz tartozó területeinek elfoglalását. |
Tétel ukránul Від цього дня Румунська армія, а з 23 квітня 1919 року і чехословацька армія починають окупацію тих територій Закарпаття, які ще належали Угорщині. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul румунська армія, чехословацька армія, Антанта, територіальні вимоги, територіальна цілісність |
|
Év 1919. |
Hónap ápilis |
Nap 29. |
Tétel A csehszlovák és a román katonai megszállás a régióban véget vetett a tanácshatalomnak (40 napig állt fenn, 1919. március 21-től). |
Tétel ukránul Чехословацька і румунська окупація поклали край народній радянській владі в регіоні (проіснувала 40 днів, з 21 березня 1919 року). |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul румунська армія, чехословацька армія, радянська влада |
|
Év 1919. |
Hónap június |
Nap 11. |
Tétel Az előrenyomuló román hadsereg felszámolta a Hucul Köztársaságot. |
Tétel ukránul Припинила існування Гуцульська Республіка внаслідок повної окупації її території румунськими військами. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév Hucul Köztársaság |
Intézménynév ukránul Гуцульська Республіка |
Tárgyszó ukránul румунська армія, створення держави |
|
Év 1919. |
Hónap június |
Nap 23. |
Tétel Magyarországi Szocialista Szövetséges Tanácsköztársaság alkotmánya kimondta: „A Magyarországi Szocialista Szövetséges Tanácsköztársaságban élő minden nemzet szabadon használhatja nyelvét, ápolhatja és fejlesztheti nemzeti műveltségét” (84. §), és hogy a „ruszin többségű magyarországi összefüggő kerületeket a Tanácsköztársaság alkotmánya már ezúttal is […] ruszin nemzeti kerületeknek ismeri el” (87. §). |
Tétel ukránul У Конституції Угорської Радянської Республіки стверджувалося: «Всі нації, що проживають у Соціалістичній Союзній Республіці Рад Угорщини, можуть вільно користуватися своїми мовами, дбати та розвивати національну культуру» (§84), а «угорські території, на яких у більшості проживають русини, Конституція Республіки Рад визнає русинським національним округом» (§87). |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Соціалістична Союзна Республіка Рад Угорщини, радянський уряд, конституція, користування мовою, права національностей, русинські національні округи, русини |
|
Év 1919. |
Hónap július |
Nap 20. |
Tétel A Vörös Hadsereg átkel a Tiszán és megkísérli a Tiszántúl felszabadítását. |
Tétel ukránul Червона Армія переправилася через Тису і спробувала зайняти території за Тисою. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév Vörös Hadsereg |
Intézménynév ukránul Червона Армія |
Tárgyszó ukránul Червона Армія, Затисся, територіальна цілісність |
|
Év 1919. |
Hónap július |
Nap 30. |
Tétel A Vörös Hadsereg offenzívája összeomlik, a román csapatok átkelnek a Tiszán. |
Tétel ukránul Наступальна операція Червоної Армії зазнала краху, румунські війська форсували Тису. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév Vörös Hadsereg |
Intézménynév ukránul Червона Армія |
Tárgyszó ukránul угорська Червона Армія, румунська армія |
|
Év 1919. |
Hónap augusztus |
Nap 1. |
Tétel Lemondott a Forradalmi Kormányzótanács. Az új kormány megkezdi a forradalmi intézkedések érvénytelenítését (a tanácsköztársaság felszámolását). |
Tétel ukránul Революційна Урядова Рада подала у відставку. Новий уряд розпочав скасування революційних рішень (розформування Республіки Рад). |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév Forradalmi Kormányzótanács |
Intézménynév ukránul Революційна Урядова Рада |
Tárgyszó ukránul відставка, Революційна Урядова Рада, угорський уряд |
|
Év 1919. |
Hónap november |
Nap 16. |
Tétel Horthy Miklós a Nemzeti Hadsereg alakulatainak élén bevonult Budapestre. |
Tétel ukránul Міклош Горті на чолі частин Національної армії ввійшов до Будапешта. |
Név Horthy Miklós |
Név ukránul Міклош Горті |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév Nemzeti Hadsereg |
Intézménynév ukránul національна армія |
Tárgyszó ukránul національна армія, |
|
Év 1919. |
Hónap január |
Nap 12. |
Tétel A csehszlovák katonaság elfoglalta az Ung folyóig terjedő nyugati térséget, közte Ungvárt, ahová a 31. sz. ezred vonult be Amadeo Ciaffi olasz ezredes parancsnoksága alatt. |
Tétel ukránul На цей момент чехословацькі війська захопили західні території, що простяглися до річки Уж, у тому числі й Ужгород, куди ввійшов 31-ий полк під командуванням італійського полковника Амедео Чіаффі. |
Név Amadeo Ciaffi |
Név ukránul |
Helyszín Ungvár |
Helyszín ukránul Ужгород |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul чехословацька армія, Антанта |
|
Év 1919. |
Hónap február |
Nap 15. |
Tétel Edvard Beneš csehszlovák külügyminiszter ismertette a párizsi békekonferencia főtanácsa előtt Csehszlovákia területi követeléseit. |
Tétel ukránul Чехословацький міністр закордонних справ Едвард Бенеш озвучив перед головним радником Паризької мирної конференції територіальні вимоги Чехословаччини. |
Név Edvard Beneš |
Név ukránul Едвард Бенеш |
Helyszín Párizs |
Helyszín ukránul Париж |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Паризька мирна конференція, територіальні вимоги |
|
Év 1919. |
Hónap február |
Nap 19. |
Tétel Elfoglalta hivatalát Ladislav Moys, a csehszlovák hatóságok által kinevezett ungi zsupán. |
Tétel ukránul Призначений чехословацькою владою управитель жупи Унґ Ладислав Мойс зайняв свою посаду. |
Név Ladislav Moys |
Név ukránul Ладислав Мойс |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul жупан Ужанської жупи, адміністрація |
|
Év 1919. |
Hónap április |
Nap 28. |
Tétel A párizsi békekonferencia elfogadta a Népszövetség (Nemzetek Szövetsége) alapokmányát. |
Tétel ukránul На Паризькій мирній конференції прийнято статут Ліги Націй. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Párizs |
Helyszín ukránul Париж |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul мирна конференція, Ліга Націй |
|
Év 1919. |
Hónap május |
Nap 8. |
Tétel A csehszlovák megszállás alatt levő Ungváron az eperjesi, az ungvári és a huszti ruszin tanácsok közös gyűlésükön megalakították a Központi Orosz Nemzeti Tanácsot. Elnök: Beszkid Anton. A Tanács kimondta a Csehszlovákiához való „önkéntes” csatlakozást. |
Tétel ukránul В окупованому Чехословаччиною Ужгороді Пряшівська, Ужгородська і Хустська Руські Народні Ради на спільному засіданні утворили Центральну Руську Народну Раду (голова – Антон Бескид). Рада проголосила «добровільне» приєднання до Чехословаччини. |
Név Beszkid Anton |
Név ukránul Антон Бескид |
Helyszín Ungvár |
Helyszín ukránul Ужгород |
Intézménynév Központi Orosz Nemzeti Tanács |
Intézménynév ukránul Руська Народна Рада |
Tárgyszó ukránul чехословацька окупація, русини, народна рада, самостійність, заснування інституції, приєднання |
|
Év 1919. |
Hónap június |
Nap 6. |
Tétel Edmond Hennoque francia tábornok katonai közigazgatást léptetett életbe a csapatai által ellenőrzött területen, így Kárpátalján is. |
Tétel ukránul Французький генерал Едмон Еннок ввів воєнну адміністрацію на територіях, які контролювалися його військами, в тому числі й на Закарпатті. |
Név Edmond Hennoque |
Név ukránul Едмон Еннок |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul воєнна адміністрація, Закарпаття, Антанта |
|
Év 1919. |
Hónap június |
Nap 11. |
Tétel A párizsi békekonferencián jóváhagyták a véglegesnek szánt csehszlovák–magyar országhatárt. |
Tétel ukránul На Паризькій мирній конференції затвердили остаточну демаркаційну лінію чехословацько-угорського державного кордону. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul мирна конференція, чехословацький-угорський державний кордон |
|
Év 1919. |
Hónap június |
Nap 13. |
Tétel G. B. Clemenceau, Franciaország miniszterelnöke, a párizsi békekonferencia elnöke jegyzékben kijelölte Magyarország új határait, amelyek északon és keleten megegyeznek a későbbi trianoni határokkal. |
Tétel ukránul Прем’єр-міністр Франції Г. Б. Клемансо, він же голова Паризької мирної конференції, повідомив нотою нові кордони Угорщини, які на півночі і сході збігалися із майбутніми Тріанонськими кордонами. |
Név G. B. Clemenceau |
Név ukránul Г. Б. Клемансо |
Helyszín Párizs |
Helyszín ukránul Париж |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul мирна конференція, Угорщина, територіальна цілісність, визначення кордону |
|
Év 1919. |
Hónap június |
Nap 28. |
Tétel Németország aláírta a versailles-i békeszerződést. Németország elvesztette területének egyhetedét, lakosságának egytizenkettedét, és valamennyi gyarmatát. A versailles-i békeszerződés 86. cikkelyében a Szövetséges és Társult Hatalmak kötelezték a csehszlovák államot, hogy fogadja el azokat a rendelkezéseket, „amelyeket a Hatalmak a Cseh-Szlovák Államban a nemzeti, nyelvi és vallási kisebbségek érdekeinek megvédelmezése céljából szükségesnek tartanak”. |
Tétel ukránul Німеччина підписала Версальський мирний договір. За договором Німеччина втратила сьому частину території, дванадцяту частину населення і позбавлялася всіх колоній. У 36-ій статті Версальського мирного договору «Союзні та здружені держави» зобов’язали чехословацьку державу прийняти ті заходи, «які Держави вважають за необхідні в Чехословаччині для захисту національних, мовних та релігійних прав нацменшин». |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Німеччина, мирна конференція, Версальський мирний договір, територіальна цілісність, чехословацька держава, захист національних меншин |
|
Év 1919. |
Hónap június |
Nap 30. |
Tétel Az Antant utasítására a Vörös Hadsereg megkezdte visszavonulását a Csehszlovákiának ítélt felvidéki területekről. |
Tétel ukránul За вказівкою Антанти, Червона Армія розпочала виведення військ із територій, що відійшли до складу Чехословаччини. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Антанта, угорська Радянська армія, Чехословаччина, виведення військ/відступ |
|
Év 1919. |
Hónap július |
Nap 29. |
Tétel A csehszlovák kormány megbízásából Ungvárra érkezett Jan Breicha, akinek feladata a polgári igazgatás megszervezésére. – Prágában megkezdődött a tárgyalás T. G. Masaryk köztársasági elnök, Antonín Švehla belügyminiszter, valamint Gregory Zhatkovych részvételével a ruszin–szlovák határról, a ruszin autonóm terület igazgatásának megszervezéséről. |
Tétel ukránul За дорученням чехословацького уряду до Ужгорода прибув Ян Брейха із завданням організувати цивільне управління. – У Празі розпочалися переговори за участю президента республіки Т. Г. Масарика, міністра внутрішніх справ Антоніна Швегли та Григорія Жатковича про русинсько-словацькі кордони, а також про організацію адміністративного управління русинської автономії. |
Név Jan Breicha, T. G. Masaryk, Antonín Švehla, Gregory Zhatkovych |
Név ukránul Ян Брейха, Т. Г. Масарик, Антонін Швегла. Григорій Жатковича |
Helyszín Ungvár, Prága, |
Helyszín ukránul Ужгород, Прага |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Чехословаччина, цивільне управління, русинський-словацький державний кордон, русинська автономна територія, автономія |
|
Év 1919. |
Hónap augusztus |
Nap 12. |
Tétel Gregory Zhatkovych a csehszlovák köztársasági elnök által láttamozott levelet intézett a Központi Orosz Nemzeti Tanácshoz, melyben tudatta: „a csehszlovák kormány kinevezett az autonóm Direktórium elnökének.” |
Tétel ukránul Г. Жаткович направив Центральній Руській Народній Раді попередньо завізований президентом Чехословаччини лист, у якому повідомлялося: «... чехословацький уряд призначив мене управителем автономної Директорії». |
Név Gregory Zhatkovych |
Név ukránul Г. Жаткович |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév Központi Orosz Nemzeti Tanács |
Intézménynév ukránul Руська Народна Рада |
Tárgyszó ukránul автономія, народна рада, губернатор |
|
Év 1919. |
Hónap augusztus |
Nap 20. |
Tétel Ungváron Jan Breichát beiktatták a ruszin terület polgári igazgatása vezetőjének tisztébe. |
Tétel ukránul В Ужгороді Ян Брейха вступив на посаду адміністратора Цивільного управління краю. |
Név Jan Breicha, |
Név ukránul Ян Брейха |
Helyszín Ungvár |
Helyszín ukránul Ужгород |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul руська територія, адміністрація, русини |
|
Év 1919. |
Hónap szeptember |
Nap 10. |
Tétel Az Ausztriával Saint-Germain-en-Laye-ban aláírt szerződés értelmében az Osztrák–Magyar Monarchia megszűnt létezni. E szerződés 10–13. cikkelyeiben a Csehszlovák Köztársaság kötelezte magát, hogy „A Kárpátoktól délre lakó rutének területét a Szövetséges és Társult Főhatalmak által megállapított határok között a Csehszlovák Államon belül olyan autonóm egység alakjában fogja megszervezni, amely a Csehszlovák Állam egységével összeegyeztethető legszélesebb körű önkormányzattal lesz felruházva”. (A csehszlovák törvénykezésben 508. sz., kihirdetve 1921. december 31-én.) – T. G. Masaryk köztársasági elnök Kárpátalja helyzetéről: „a mai viszonyok magyarázatát a régi rezsimben kell keresni. […] Első kötelességünk, hogy a népet a parlamentáris tevékenység magaslatára emeljük. [...] Podkarpatszka Rusz három alapvető reformra szorul: iskolák felállítására, egészségügyi intézményekre és földreformra.” |
Tétel ukránul Згідно з Сен-Жерменським мирним договором з Австрією, припинила своє існування колишня Австро-Угорська монархія. Згідно зі статтями 10–13 цього договору Чехословаччина зобов’язувалася «встановити територію русинів на південь від Карпат у кордонах, визначених головними союзниками і дружніми державами, як автономну одиницю в рамках Чехословацької держави, із найвищим ступенем самоуправи, який тільки можливий при збереженні єдності Чехословацької держави» (Опубліковано в офіційному зводі законів під № 508 від 31 грудня 1921 року.) – Президент республіки Т. Г. Масарик висловився про становище Закарпаття так: «причини сьогоднішніх відносин необхідно шукати в попередньому режимі. […] Першим нашим обов’язком є підняти народ до рівня парламентаризму. […] Підкарпатська Русь потребує трьох основних реформ: відкриття шкіл, заснування закладів охорони здоров’я і земельної реформи». |
Név T. G. Masaryk |
Név ukránul Т.Г. Масарик |
Helyszín Saint-Germain-en-Laye |
Helyszín ukránul Сен-Жермен-Ан-Ле |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Австрія, мирний договір, Австро-Угорська Монархія, Чехословацька Республіка, руська територія, автономія, Підкарпатська Русь, освіта, охорона здоров'я, земельна здоров'я |
|
Év 1919. |
Hónap szeptember |
Nap |
Tétel Megalakult Podkarpatszka Rusz politikai, iskolaügyi, igazságügyi és egészségügyi referátusa. |
Tétel ukránul Створення політичного, шкільного, судового реферату (відділу) та реферату охорони здоров’я Підкарпатської Русі. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Підкарпатська Русь, адміністрація, заснування інституції |
|
Év 1919. |
Hónap október |
Nap 1. |
Tétel Edmond Hennoque francia tábornok lett egész Podkarpatszka Rusz katonai parancsnoka. |
Tétel ukránul Французький генерал Едмон Еннок стає главою військової адміністрації всієї Підкарпатської Русі. |
Név Edmond Hennoque |
Név ukránul Едмон Еннок |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Підкарпатська Русь, адміністрація, заснування інституції, глава військової адміністрації, Антанта |
|
Év 1919. |
Hónap október |
Nap 15. |
Tétel Megalakult Podkarpatszka Rusz belügyi, valamint közmunka referátusa. |
Tétel ukránul Створення рефератів (відділів) поліції та публічних робіт Підкарпатської Русі. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Підкарпатська Русь, поліцейський реферат, реферат публічних робіт |
|
Év 1919. |
Hónap november |
Nap 8. |
Tétel E. Hennoque és J. Breicha aláírásával megjelent a Generalny Statutum Podkarpatszka Rusz megszervezéséről és közigazgatásáról. |
Tétel ukránul За підписами Е. Еннока та Я. Брейхи виходить Генеральний Статут устрою та урядування Підкарпатської Русі. |
Név E. Hennoque, J. Breicha |
Név ukránul Е. Еннока, Я. Брейха |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Генеральний Статут, Підкарпатська Русь, адміністрація |
|
Év 1919. |
Hónap november |
Nap 10. |
Tétel Kinevezték Podkarpatszka Rusz Autonóm Direktóriumát, elnöke: Gregory Zhatkovych. A terület 4 zsupára tagolódik: Ungvári, Munkácsi, Beregszászi és Máramarosi zsupa. |
Tétel ukránul Призначено Автономну Директорію Підкарпатської Русі під головуванням Григорія Жатковича. Територія поділяється на чотири жупи: Ужгородську, Мукачівську, Берегівську і Марамороську. |
Név Gregory Zhatkovych |
Név ukránul Григорій Жаткович |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Підкарпатська Русь, адміністрація |
|
Év 1919. |
Hónap november |
Nap 18. |
Tétel T. G. Masaryk köztársasági elnök jóváhagyta a Gregory Zhatkovych által beterjesztett Generalny Statutumot. A dokumentum III. fejezetének 1. pontja szerint a terület hivatalos neve a Podkarpatszka Rusz, de ezen kívül használható még a Ruszinszkó. A III. fejezet 2. pontja: „Az összes iskolákban a népnyelv lesz a tannyelv és úgyszintén a hivatalos nyelv általában.” |
Tétel ukránul Т. Г. Масарик схвалив поданий Г. Жатковичем варіант Генерального Статуту Підкарпатської Русі. Перший пункт ІІІ розділу визначав за територією офіційну назву – Підкарпатська Русь, але, крім цього, могла використовуватися й назва Русинія. 2-ий пункт ІІІ розділу: «В усіх школах як мова навчання і в діловодстві як офіційна використовуватиметься народна мова». |
Név T. G. Masaryk, Gregory Zhatkovych |
Név ukránul Т. Г. Масарик, Григорій Жаткович |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Статут, Підкарпатська Русь, Русинско, офіційна використання мови, використання мови у школах, мова навчання, мовна політика, національна політика |
|
Év 1919. |
Hónap december |
Nap 1. |
Tétel Megalakult Podkarpatszka Rusz posta-telegráf és gazdasági referátusa. |
Tétel ukránul Створення реферату (відділу) пошт і телеграфів, господарського реферату Підкарпатської Русі. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Підкарпатська Русь, пошта, телеграф, економіка, заснування інституції |
|
Év 1919. |
Hónap december |
Nap vége |
Tétel A távozó Edmond Hennoque helyett Marie Paris tábornok lett Kárpátalja új katonai parancsnoka. |
Tétel ukránul Генерала Марі Паріса призначено новим главою військової адміністрації Підкарпатської Русі замість від’їжджаючого Едмона Еннока. |
Név Edmond Hennoque, Marie Paris |
Név ukránul Едмон Еннок, Марі Паріс |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul голова військової адміністрації, Антанта |
|
Év 1919. |
Hónap az év folyamán |
Nap |
Tétel Az 1919. évi 430. számú törvény kimondta, hogy minden településen könyvtárat kell szervezni. – Ungváron megalakult az Iskola Segély Egyesület. |
Tétel ukránul Закон № 430 від 1919 року запроваджував обов’язкову організацію бібліотек у кожному населеному пункті. В Ужгороді створено Спілку допомоги школам. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Ungvár |
Helyszín ukránul Ужгород |
Intézménynév Iskola Segély Egyesület |
Intézménynév ukránul Спілка допомоги школам |
Tárgyszó ukránul бібліотеки, заснування інституції |
|
Év 1920. |
Hónap január |
Nap |
Tétel Megalakult Podkarpatszka Rusz pénzügyi és szociális referátusa. |
Tétel ukránul Створення фінансового реферату (відділу) і реферату соціальної опіки. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Підкарпатська Русь, фінанси, соціальна опіка, заснування інституції |
|
Év 1920. |
Hónap január |
Nap 18. |
Tétel Genfben megkezdte tevékenységét a Nemzetek Szövetsége (Népszövetség), amelynek megalakítását az első világháborút lezáró párizsi békekonferencián határozták el, s feladatai közé tartozott többek között a kisebbségvédelmi szerződések betarttatása. |
Tétel ukránul У Женеві розпочала свою діяльність Ліга Націй, рішення про створення якої було прийняте на Паризькій мирній конференції. Одним із завдань Ліги Націй був нагляд за дотриманням договорів, що стосувалися захисту національних меншин. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Genf |
Helyszín ukránul Женева |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Ліга Націй, Захист національних меншин |
|
Év 1920. |
Hónap február |
Nap 19. |
Tétel Lemondott Podkarpatszka Rusz Autonóm Direktóriuma. |
Tétel ukránul Автономна Директорія Підкарпатської Русі подала у відставку. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul відставка, Підкарпатська Русь, адміністрація, автономія |
|
Év 1920. |
Hónap február |
Nap 24. |
Tétel A román hadsereg megkezdte Kárpátalja (tiszántúli területek) kiürítését. |
Tétel ukránul Румунська армія розпочала виведення своїх військ із Закарпаття (з територій за Тисою). |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul румунська армія, виведення |
|
Év 1920. |
Hónap február |
Nap 29. |
Tétel A csehszlovák nemzetgyűlés elfogadta 121. számmal a Csehszlovák Köztársaság Alkotmánylevelét, illetve 122. számmal a Csehszlovák Köztársaság nyelvtörvényét. Az alkotmány nemzetiségnek ismeri el a zsidóságot. A nyelvtörvény a hivatalos nyelvhasználati jogot a „nemzeti és nyelvi kisebbségekre nézve” a 20%-os határhoz kötötte. A 6. § szerint: „A Ruszinszkó számára létesítendő országgyűlésnek fenntarttatik az a jog, hogy a nyelvkérdést ezen területen a csehszlovák állam egységével összeegyeztethető módon szabályozza. Amíg ez a szabályozás nem történt meg, ezen törvény alkalmazandó, azonban ezen terület különleges nyelvi viszonyainak tekintetbe vételével.” A választási törvényben (123. sz.) Podkarpatszka Rusz a Csehszlovák Köztársaság 23. számú választókerülete. |
Tétel ukránul Прийнято Чехословацьку Конституцію (опубліковано в офіційному зводі законів під № 121) та її складову частину – Закон про мову (№ 122). Конституція визнала євреїв окремою національністю. Право на використання нацменшинами мови у статусі офіційної закон прив’язав до 20%. У § 6, зокрема, йшлося: «Сойму Підкарпатської Русі надається право регулювати мовне питання на підконтрольній йому території у спосіб, що відповідатиме єдності Чехословацької держави. Якщо такого регулювання не відбулося, то застосовується даний закон із врахуванням особливих мовних відносин даної території». У законі про вибори (№ 123) Підкарпатська Русь визначається як 23-ій виборчий округ Чехословацької Республіки. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul чехословацький парламент, конституція, мовний закон, національна політика, євреї, використання мови |
|
Év 1920. |
Hónap március |
Nap 1. |
Tétel A nemzetgyűlés Magyarország kormányzójává választotta Horthy Miklóst. |
Tétel ukránul Національні Збори (парламент) Угорщини призначили на посаду регента Міклоша Горті. |
Név Horthy Miklós |
Név ukránul Міклош Горті |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul угорський парламент, обрання регента |
|
Év 1920. |
Hónap március |
Nap 7. |
Tétel T. G. Masaryk köztársasági elnök beszédéből (Üzenet a nemzetgyűlésnek és a kormánynak): „A párizsi béke nem szervezte meg Európát pontosan a nemzetiségi elv alapján. Ez az elv volt ugyan a vezérlő elv, de mellette érvényesült – jelentős mértékben – a történelmi elv is. S éppen köztársaságunk mutatja meg gyakorlatilag, hogyan kapcsolták egybe a nemzetiségi és történelmi elvet köztársaságunk alapításánál. Más nemzetek jelentős részei élnek velünk.” |
Tétel ukránul Із виступу Президента Республіки Т.Масарика («Послання до парламенту та уряду»): «Паризький мир не зміг організувати Європу точно за національним принципом. Цей принцип був головним, але поряд із ним реалізувався – у значній мірі – історичний принцип. І саме наша держава є прикладом того, як на практиці при створенні республіки поєднано національний та історичний принципи. З нами живуть чисельні громади інших національностей». |
Név T. G. Masaryk, |
Név ukránul Т. Г. Масарик |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Паризький мирний договір, національне питання, створення держави, історичний принцип |
|
Év 1920. |
Hónap április |
Nap 18., 25. |
Tétel Az első általános választások a csehszlovák nemzetgyűlésbe és a szenátusba. Podkarpatszka Rusz nem választhat. Az ok: a terület egy része még román megszállás alatt van. |
Tétel ukránul Перші загальні вибори в чехословацькі Національні збори і сенат. Населення Підкарпатської Русі не бере участі у виборах у зв’язку з тим, що частина території ще знаходиться під румунською окупацією. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul вибори, чехословацькі Національні збори, сенат, Підкарпатська Русь, румунська армія |
|
Év 1920. |
Hónap április |
Nap 26. |
Tétel Elfogadták a Generalny Statutum módosítására vonatkozó 356. sz. kormányrendeletet, amely megszüntette a polgári közigazgatási vezető tisztségét, s helyette bevezette Kárpátalján a kormányzói tisztséget. J. Breichát, a polgári közigazgatás vezetőjét felmentették. |
Tétel ukránul Прийнято урядову постанову № 356 про зміни до Генерального Статуту. Цивільного адміністратора було позбавлено права здійснювати місцеву виконавчу владу. Замість адміністратора вводилась посада губернатора Підкарпатської Русі. Яна Брейху звільнено з посади адміністратора Цивільного управління. |
Név J. Breicha |
Név ukránul Ян Брейха |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Генеральний статут, урядова постанова, цивільна адміністрація, посада губернатора |
|
Év 1920. |
Hónap május |
Nap 5. |
Tétel T. G. Masaryk köztársasági elnök Zhatkovych Gregoryt Podkarpatszka Rusz kormányzójának nevezte ki ideiglenes jelleggel („a szojm összehívásáig”). |
Tétel ukránul Президент Т. Г. Масарик призначив тимчасово («до скликання Сойму») Григорія Жатковича губернатором Підкарпатської Русі. |
Név T.G. Masaryk, Zhatkovych Gregoryt |
Név ukránul Т.Г. Масарик, Г. Жаткович |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul призначення, губернатор |
|
Év 1920. |
Hónap május |
Nap 9. |
Tétel Ungváron megalakult a társadalmi alapokon működő Proszvita kulturális egyesület. Elnöke: Brascsajko Julij. |
Tétel ukránul В Ужгороді створено культурно-просвітницьку громадську організацію «Просвіта». Голова товариства – Юлій Бращайко. |
Név Brascsajko Julij |
Név ukránul Юлій Бращайко |
Helyszín Ungvár |
Helyszín ukránul Ужгород |
Intézménynév Proszvita kulturális egyesület |
Intézménynév ukránul громадська організацію «Просвіта» |
Tárgyszó ukránul товариство, заснування інституції, культурно-освітня діяльність, |
|
Év 1920. |
Hónap június |
Nap 4. |
Tétel A versailles-i Nagy-Trianon-palotában aláírták a Magyarországgal kötött békeszerződést. Magyarország területe 283 ezer km²-ről 93 ezerre, lakossága 18,2 millióról 7,6 millióra csökkent. A 48. cikk megerősítette Podkarpatská Rus-nak a Csehszlovák Köztársasághoz való csatolását: „Magyarország, amint azt a Szövetséges és Társult Hatalmak már megtették, elismeri a Cseh-Szlovák Állam teljes függetlenségét, amely Állam magában foglalja a ruthéneknek a Kárpátoktól délre fekvő autonóm területét”. |
Tétel ukránul У палаці Великий Тріанон у Версалі підписано мирний договір з Угорщиною. Територія Угорщини зменшилася з 283 тисяч км² до 93 тисяч км², а населення – з 18,2 мільйона до 7,6 мільйона. Спеціальним параграфом (48) Тріанонського мирного договору зазначалося: «Угорщина визнає, як уже вирішили Союзні та здружені держави, повну незалежність Чехословацької держави, до неї ж включену автономну територію південнокарпатських русинів». |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Versailles |
Helyszín ukránul Версаль |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul мирний договір, Угорщина, зміна кордону, Підкарпатська Русь, Чехословацька республіка, Тріанон, територіальна цілісність |
|
Év 1920. |
Hónap augusztus |
Nap 30. |
Tétel A román hadsereg kivonult Kőrösmezőről, elhagyta a csehszlovák Kárpátalja egész területét. |
Tétel ukránul Румунські війська залишили Ясіня і разом із цим усю територію Підкарпатської Русі. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Kőrösmező |
Helyszín ukránul Ясіня |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul румунська армія, виведення, територіальна цілісність |
|
Év 1920. |
Hónap augusztustól |
Nap |
Tétel (1920. augusztus – 1921. június) Csehszlovákia, Jugoszlávia és Románia kétoldalú védelmi szövetségi szerződéseket kötöttek, amelyekkel létrehozták a Habsburg-restauráció és a magyar revíziós igények ellen közös fellépést biztosító kisantantot. |
Tétel ukránul (Серпень 1920 – червень 1921 року) Чехословаччина, Югославія і Румунія уклали двосторонні оборонні союзницькі угоди, створивши малу Антанту, яка забезпечувала спільний виступ проти Габсбурзької реставрації та угорських ревізіоністських претензій. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul двосторонній оборонний союз, мала Антанта, Чехословаччина, Югославія, Румунія |
|
Év 1920. |
Hónap október |
Nap 30. |
Tétel Ungváron megnyílt az első mozi (mozgószínház). |
Tétel ukránul В Ужгороді відкрився перший кінотеатр. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Ungvár |
Helyszín ukránul Ужгород |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul кінотеатр |
|
Év 1921. |
Hónap február |
Nap 15. |
Tétel Ezen a napon országos népszámlálást tartottak Csehszlovákiában. A számlálóbiztosok a nemzetiséget (az 1910. évi népszámlálás alkalmával az anyanyelvet) regisztrálták. Kárpátalja összlakossága: 606.568 fő, ebből csehszlovák állampolgár 599.808. Nemzetiség szerint ruszin/orosz/ukrán 372.884, magyar 102.144, zsidó 80.059, cseh/szlovák 19.737, német 10.460 fő. |
Tétel ukránul Проведено загальнодержавний перепис населення, під час якого реєструвалася і національна приналежність громадян (під час перепису 1910 року фіксувалася рідна мова). Чисельність населення Підкарпатської Русі – 606.568 осіб, з них громадяни республіки – 599.808. В національному поділі: русинів/росіян/українців – 372.884, угорців – 102.144, євреїв – 80.059, чехів/словаків – 19.737, німців – 10.460. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Csehszlovákia |
Helyszín ukránul Чехословаччина |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul перепис населення, національний поділ |
|
Év 1921. |
Hónap március |
Nap 17. |
Tétel Gregory Zhatkovych, Kárpátalja kormányzója bejelentette lemondását. |
Tétel ukránul Губернатор Підкарпатської Русі Григорій Жаткович подав у відставку. |
Név Gregory Zhatkovych |
Név ukránul Григорій Жаткович |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul відставка, губернатор |
|
Év 1921. |
Hónap május |
Nap eleje |
Tétel Prágában elfogadták G. Zhatkovych kormányzó lemondását. |
Tétel ukránul У Празі прийнято відставку Г. Жатковича. |
Név Gregory Zhatkovych |
Név ukránul Григорій Жаткович |
Helyszín Prága |
Helyszín ukránul Прага |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul відставка, губернатор |
|
Év 1921. |
Hónap május |
Nap 17. |
Tétel Hivatalos búcsút vett Ungvártól Zhatkovych Gregory volt kormányzó. Az ügyek vitelét átadta Peter Ehrenfeld alkormányzónak. |
Tétel ukránul Екс-губернатор Григорій Жаткович офіційно попрощався з Ужгородом. Ведення поточних справ передано віце-губернатору Петеру Еренфельду. |
Név Gregory Zhatkovych, Peter Ehrenfeld |
Név ukránul Петер Еренфельд |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul губернатор |
|
Év 1921. |
Hónap július |
Nap 20. |
Tétel Megtartotta első ülését a Ruszinszkói Földtanács, a kárpátaljai földhivatal tanácsadó szerve. A határozat: ősszel megkezdik a síkvidéki területek volt uradalmi birtokainak parcellázását, ahova szegény ruszin (ukrán) családokat telepítenek. |
Tétel ukránul Відбулося перше засідання Руської земельної ради – дорадчого органу Підкарпатського земельного управління. Прийнято рішення: у рівнинних місцевостях із колишніх поміщицьких володінь восени розпочати виділення земельних ділянок, на які поселятимуться бідні руські (українські) сім’ї. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév Ruszinszkói Földtanács |
Intézménynév ukránul Руська земельна рада |
Tárgyszó ukránul земельне управління, виділення земельних ділянок, земельна реформа |
|
Év 1921. |
Hónap július |
Nap 27. |
Tétel Rigában Szovjet–Ukrajna és Szovjet–Oroszország, valamint Magyarország egyezményt írt alá „a hadifoglyok és a civil internáltak kicseréléséről”. |
Tétel ukránul У Ризі підписано договір між УРСР і РСФРР, з одного боку, та Угорщиною – з іншого, «Про обмін військовополоненими і цивільними інтернованими». |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Riga |
Helyszín ukránul Рига |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul угода, Радянська-Україна, Угорщина, військовополонені, інтернування |
|
Év 1921. |
Hónap szeptember |
Nap 22. |
Tétel Ungvárra érkezett T. G. Masaryk köztársasági elnök. Kíséretében volt Jan Černy miniszterelnök is. Masaryk beszédéből: „Nem is tudnám elképzelni, hogy a Csehszlovák Köztársaságban elnyomott nemzetiség lehessen.” |
Tétel ukránul До Ужгорода прибув Президент Республіки Т. Г. Масарик у супроводі прем’єр-міністра Яна Черні. З виступу Масарика: «Я не можу уявити, щоб у Чехословацькій Республіці утискувалася якась національна меншина». |
Név T. G. Masaryk Jan Černy |
Név ukránul Т. Г. Масарик, Ян Черні |
Helyszín Ungvár |
Helyszín ukránul Ужгород |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul політика щодо національних меншин |
|
Év 1921. |
Hónap október |
Nap 15. |
Tétel E naptól a belügyminiszter 1921. augusztus 26-án kelt rendeletével új közigazgatási beosztás lépett életbe, melynek értelmében Podkarpatszka Rusz három egységből áll: Ungi, Beregi és Máramarosi zsupa. |
Tétel ukránul З цього часу на підставі Постанови міністра внутрішніх справ Чехословаччини від 26 серпня 1921 року вступає в силу новий адміністративний поділ, відповідного до якого Підкарпатська Русь складається з трьох адміністративних одиниць – Ужанської, Березької та Марамороської жуп. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul адміністрація, Підкарпатська Русь, жупи |
|
Év 1921. |