TK | Kisebbségkutató Intézet

Kárpátalja évszámokban 1867–2010

Keresőmező

Év

Hónap

Nap

Пошук українською мовою за ключовими словами, назвою місця та установи, і за прізвищами постетей можливий з використанням поля пошуку.

Vehes Mikola – Molnár D. István – Molnár József – Osztapec, Jurij – Oficinszkij Román – Tokar Marian – Fedinec Csilla – Csernicskó István:

Хроніка Закарпаття 1867–2010 / Hronika Zakarpattja 1867–2010 / Kárpátalja évszámokban 1867–2010

Studia regionalistica . Ungvári Nemzeti Egyetem Politikai Regionalizmus Kutatóintézete,Vydavnyctvo UZHNU "Goverla" Uzgorod, 2011.

Év	Hónap	Nap	Tétel	Tétel ukránul	Név	Név ukránul	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul
Év 1867.	Hónap május	Nap 29.	Tétel Az országgyűlésben elfogadták a kiegyezési alaptörvényt, amelyben rögzítették a dualista állam, az Osztrák–Magyar Monarchia létét meghatározó alapelveket: a közös ügyek (külügy, hadügy, továbbá az ezekre vonatkozó pénzügyek) körét, a Magyarország birodalmon belüli önállóságát biztosító tényezőket (önálló országgyűlés, ennek felelős magyar kormány, magyar hadsereg stb.).	Tétel ukránul На засіданні парламенту прийнято так званий компромісний закон, яким зафіксовано визначальні принципи існування дуалістичної держави – Австро-Угорської монархії: визначено коло спільних справ (зовнішня політика, оборона, фінанси, що стосуються цих сфер), а також фактори, які забезпечували самостійність Угорщини на власній території (незалежний парламент, підпорядкований йому угорський уряд, угорська армія і т. д.).	Név	Név ukránul	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul парламент, компромісний закон, дуалістична держава, спільні справи, само.
Év 1868.	Hónap december	Nap 6.	Tétel Az 1868. évi nemzetiségi törvény (1868. évi XLIV. tc.) szerint a törvényhozás és a legfelső hatóságok nyelve a magyar, de a törvényeket a többi nemzetiség nyelvén is közzé kell tenni, illetve a községekben az ügyintézés hivatalos nyelve az ott leginkább használt nyelv. A törvény alapelve: „Magyarország összes honpolgárai az alkotmány alapelvei szerint is politikai tekintetben egy nemzetet képeznek, az osztatlan, egységes magyar nemzetet, melynek a hon minden polgára, bármely nemzetiséghez tartozzék is, egyenjogú tagja.”	Tétel ukránul 1868 року був прийнятий закон «Про національності» (Закон № XLIV від 1868 року), згідно з яким мовою парламенту та вищих державний органів є угорська, однак закони також потрібно видавати і мовами інших національностей. У населених пунктах мовою діловодства є найбільш поширена мова. Головна ідея закону: «Згідно з основними положеннями конституції, всі громадяни Угорщини політично утворюють єдину, нероздільну угорську націю, рівноправними членами якої є всі громадяни вітчизни, незалежно від національності».	Név	Név ukránul	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul Закон про національності, використання мови, використання мови у державних установах, мови національностей, єдина угорська нація, національна політика
Év 1881.	Hónap március	Nap	Tétel Munkácson megnyitották a városi közkórházat.	Tétel ukránul У Мукачеві відкрито міську громадську лікарню.	Név	Név ukránul	Helyszín Munkács	Helyszín ukránul Мукачево	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul лікарня, здоров'я
Év 1883	Hónap május	Nap 23.	Tétel Az 1883. évi XXX. tc. a nemzetiségi középiskolákban kötelezővé tette a magyar nyelv és irodalom tanítását.	Tétel ukránul Закон № ХХХ від 1883 року зробив обов’язковим викладання угорської мови та літератури у середніх школах для учнів усіх національностей.	Név	Név ukránul	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul угорська мовна освіта, використання мови у середніх школах, школи національностей, освіта національностей, використання мова у школах
Év 1891.	Hónap május	Nap 3.	Tétel Az 1891. évi XV. tc. a kisdedóvókban írta elő, hogy a nem magyar anyanyelvű gyerekeket meg kell ismertetni az államnyelvvel, azaz a magyarral.	Tétel ukránul Відповідно до Закону № XV від 1891 року, дітей у дитячих садках, рідна мова яких не угорська, необхідно ознайомлювати з державною мовою, тобто з угорською.	Név	Név ukránul	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul дошкільні навчальні заклади, викладання мови, освіта національностей, використання мови
Év 1906.	Hónap április	Nap 29.	Tétel (április 29. – május 8.) Országgyűlési választásokat tartottak, képviselők Ung vármegyéből Bernáth Zoltán, Nehrebeczky György, Polónyi Géza, Sztáray Sándor, Bereg vármegyéből Bartha Ödön, Fried Lajos, Hirtenstein Lajos, Uray Imre, Ugocsa vármegyéből Bródy Jenő, Fogarassy Zsigmond, Máramaros vármegyéből Dudics Endre, Kökényesdy Mihály, Mihályi Péter, Nagy Ferenc, Novák Dániel, Nyegre László.	Tétel ukránul (29 квітня – 8 травня) Відбулися парламентські вибори. Депутатами від Ужанського комітату стали Золтан Бернат, Дєрдь Негребецькі, Гейзо Полоні, Шандор Старой, від Березького – Еден Барта, Лайош Фрід, Лайош Гіртенштайн, Імре Урой, від Угочанського – Йенов Броді, Жігмонд Фогороші, від Марамороського – Ендре Дудіч, Мігаль Кекенєшді, Пейтер Мігалі, Ференц Нодь, Даніел Новак, Ласло Нєгре.	Név Bernáth Zoltán, Nehrebeczky György, Polónyi Géza, Sztáray Sándor, Bartha Ödön, Fried Lajos, Hirtenstein Lajos, Uray Imre, Bródy Jenő, Fogarassy Zsigmond, Dudics Endre, Kökényesdy Mihály, Mihályi Péter, Nagy Ferenc, Novák Dániel, Nyegre László	Név ukránul Золтан Бернат, Дєрдь Негребецькі, Гейзо Полоні, Шандор Старой, Еден Барта, Лайош Фрід, Лайош Гіртенштайн, Імре Урой, Йенов Броді, Жігмонд Фогороші, Ендре Дудіч, Мігаль Кекенєшді, Пейтер Мігалі, Ференц Нодь, Даніел Новак, Ласло Нєгре.	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul парламентські вибори
Év 1921.	Hónap július	Nap 27.	Tétel Rigában Szovjet–Ukrajna és Szovjet–Oroszország, valamint Magyarország egyezményt írt alá „a hadifoglyok és a civil internáltak kicseréléséről”.	Tétel ukránul У Ризі підписано договір між УРСР і РСФРР, з одного боку, та Угорщиною – з іншого, «Про обмін військовополоненими і цивільними інтернованими».	Név	Név ukránul	Helyszín Riga	Helyszín ukránul Рига	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul угода, Радянська-Україна, Угорщина, військовополонені, інтернування
Év 1944.	Hónap október	Nap 16.	Tétel Lemondott Horthy Miklós kormányzó. Miniszterelnök („nemzetvezető”) Szálasi Ferenc (nyilas hatalomátvétel.) Ugyanezen a napon Dálnoki Miklós Béla vezérezredes, az 1. hadsereg parancsnoka tisztikarának egy részével átállt a Vörös Hadsereghez.	Tétel ukránul Подав у відставку регент Міклош Горті. Прем’єр-міністром («вождем нації») став Ференц Салаші (прихід до влади Партії «схрещених стріл»). Цього ж дня командуючий Першою армією генерал-полковник Міклош Бейло Далнокі з частиною офіцерського корпусу перейшов на бік Червоної Армії.	Név Horthy Miklós, Szálasi Ferenc, Dálnoki Miklós Béla,	Név ukránul Міклош Горті, Ференц Салаші, Міклош Бейло Далнокі	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul відставка, члени Партії схрещених стріл, Червона Армія
Év 1945.	Hónap január	Nap	Tétel Állami tulajdonba került a Latorca Rt., lefoglalták a perecsenyi [Perecsin], szolyvai [Szvaljava], nagybocskói [Velikij Bicskiv] vegyi üzemeket. A munkásoknak és alkalmazottaknak 8 órás munkanapot és 48 órás munkahetet, egy év munkaviszony után minden évben 14 napos fizetett szabadságot biztosítottak. A Schönborn grófok szentmiklósi [Csinagyijevo] kastélyában szakszervezeti üdülőt, Szinyákon reumás betegekre szakosodott szanatóriumot nyitottak a hatóságok.	Tétel ukránul Націоналізовано лісопромислову фірму «Латориця» і конфісковано хімічні заводи в Перечині, Сваляві, Великому Бичкові. Проголошений для робітників і службовців робочий день становив 8 годин на добу, 48 годин на тиждень. Кожному після одного року праці по найму зобов’язалися забезпечити 14-денну щорічну відпустку зі збереженням заробітку. Замок графа Шенборна між Чинадієвом і Свалявою передано профспілкам під будинок відпочинку для робітників і службовців, а в селі Синяк засновано санаторій для хворих на ревматизм.	Név	Név ukránul	Helyszín Perecseny [Perecsin], Szolyva [Szvaljava], Nagybocskó [Velikij Bicskiv], Szentmiklós [Csinagyijevo], Szinyák	Helyszín ukránul Перечин, Свалява, Великий Бичків, Чинадієво, Синяк	Intézménynév Latorca Rt.,	Intézménynév ukránul «Латориця»	Tárgyszó ukránul економіка, державна власність, націоналізація, хімічні заводи, будинок відпочинку, санаторій
Év 1945.	Hónap február	Nap 9.	Tétel A Néptanács amnesztiát hirdetett „Kárpátontúli Ukrajna minden állampolgára számára, akik 1944. október 26. előtt követtek el bűncselekményt”.	Tétel ukránul Народна Рада проголосила амністію «для всіх мешканців Закарпатської України, котрі скоїли злочини до 26 жовтня 1944 р.».	Név	Név ukránul	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul Народна рада, амністія
Év 1969.	Hónap március	Nap 16.	Tétel Az Ukrán SZSZK-ban helyhatósági választásokat tartottak.	Tétel ukránul В УРСР відбулися вибори до місцевих рад депутатів трудящих.	Név	Név ukránul	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul Українська РСР, місцеві вибори