Kárpátalja évszámokban 1867–2010
Пошук українською мовою за ключовими словами, назвою місця та установи, і за прізвищами постетей можливий з використанням поля пошуку.
Vehes Mikola – Molnár D. István – Molnár József – Osztapec, Jurij – Oficinszkij Román – Tokar Marian – Fedinec Csilla – Csernicskó István:
Хроніка Закарпаття 1867–2010 / Hronika Zakarpattja 1867–2010 / Kárpátalja évszámokban 1867–2010
Studia regionalistica . Ungvári Nemzeti Egyetem Politikai Regionalizmus Kutatóintézete,Vydavnyctvo UZHNU "Goverla" Uzgorod, 2011.
Év | Hónap | Nap | Tétel | Tétel ukránul | Név | Név ukránul | Helyszín | Helyszín ukránul | Intézménynév | Intézménynév ukránul | Tárgyszó ukránul |
Év 1897. |
Hónap február |
Nap 4. |
Tétel Firczák Gyula püspök értekezletre hívta össze Bereg, Máramaros, Ung, valamint Ugocsa vármegyék országgyűlési képviselőit, hogy a ruszin nép gazdasági nyomorának enyhítését célzó eszközöket találjanak. |
Tétel ukránul Єпископ Юлій Фірцак скликав на збори парламентських депутатів від Березького, Марамороського, Ужанського та Угочанського комітатів, щоб спільно знайти способи полегшення економічної нужди серед русинів. |
Név Firczák Gyula |
Név ukránul Юлій Фірцак |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul депутати парламенту, бідність, національна політика, греко-католицька церква |
Év 1904. |
Hónap február |
Nap |
Tétel A századfordulón Máramaros vármegyéből kiinduló skizmamozgalom – a görög katolikus vallásról a görögkeleti vallásra való áttérés – feltartóztatására Máramaros vármegye főispánja azt javasolta Tisza István miniszterelnökhöz intézett titkos iratban, hogy adjanak a mozgalomnak üldözhető politikai jelleget. (Az 1868. évi LIII. tc. kimondja, hogy „a törvény által megállapított feltételek és formaságok megtartásával mindenkinek szabadságában áll más hitfelekezet kebelébe, illetőleg más vallásra áttérni”.) |
Tétel ukránul Для перешкоджання поширенню руху «схизми» (перехід із греко-католицької на православну (східну) віру), що взяв свій початок на зламі століть у Марамороському комітаті, жупан комітату у секретному листі рекомендував прем’єр-міністру Іштвану Тісо надати рухові негативного політичного забарвлення. (Закон № LIII від 1868 року дозволяв при дотриманні необхідних умов та формальностей перехід до іншої конфесії чи навіть релігії.) |
Név Tisza István, |
Név ukránul Іштван Тісо |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul схизматицький рух, греко-католицька церква, православна церква, національна політика, перехід в іншу віру, національна політика, церковна політика |
Év 1907. |
Hónap június |
Nap 2. |
Tétel I. Ferenc József szentesítette az 1907. évi XXVI. és XXVII. tc.-et a nem állami népiskolák állami felügyeletéről, a tanítók jogviszonyáról és javadalmazásáról, valamint a magyar nyelv kötelező oktatásáról (Lex Apponyi). |
Tétel ukránul Франц Йосиф І схвалив Закони № XXVI і № XXVII від 1907 року про державний нагляд за недержавними народними школами, про правовідносини та зарплату вчителів, а також про обов’язкове викладання угорської мови (Lex Apponyi). |
Név I. Ferenc József |
Név ukránul Франц Йосиф І |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul державні народні школи, викладання угорської мови, вчителі, національна політика, освітня політика |
Év 1912. |
Hónap december |
Nap 21. |
Tétel I. Ferenc József szentesítette a háború esetére szóló kivételes intézkedésekkel foglalkozó 1912. évi LXIII. tc.-et. Korlátozták többek között a nemzetiségi pártok, az egyesületek és a sajtó tevékenységét. A különösen veszélyeztetettnek tekintett felvidéki, erdélyi, délvidéki területeket szigorú rendszabályokkal katonai övezetté nyilvánították. |
Tétel ukránul Франц Йосиф І схвалив Закон № LXIII від 1912 року про здійснення виняткової влади у випадку війни. Обмежувалася діяльність партій, організацій та преси національних меншин. Північно-східну та південну частину країни, а також Трансільванію, які вважалися особливо небезпечними, оголосили військовою зоною із суворим порядком. |
Név I. Ferenc József |
Név ukránul Франц Йосиф І |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul партії національностей, преса національностей, товариства національностей, військові зони, Трансильванія, Північна-Угорщина, Південна-Угорщина, національна політика, військові закони |
Év 1916. |
Hónap november |
Nap 6. |
Tétel Bécsben közétették Ferenc József császár és király rendeletét Galícia autonómiájáról. |
Tétel ukránul У Відні проголошено указ імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа І про автономію Галичини. |
Név I. Ferenc József |
Név ukránul Франц Йосиф І |
Helyszín Bécs |
Helyszín ukránul Відень |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul автономія, галицька автономія, указ короля, національна політика |
Év 1918. |
Hónap november |
Nap 6. |
Tétel Ungváron megalakult a Magyarországi Rutének Néptanácsa (elnök Szabó Simon görög katolikus kanonok, titkár Avgusztin Volosin). Programjuk többek között kimondta: „A magyarországi rutén nép ragaszkodik az őshaza integritásához, és tiltakozik mindazok működése ellen, akik a magyarországi rutént el akarják szakítani az anyaországtól, és veszélyeztetik Magyarország területi egységét.” |
Tétel ukránul В Ужгороді Рада угорських рутенів, куди увійшли переважно священики греко-католицької церкви та окремі представники інтелігенції (голова О. Сабов, секретар А. Волошин), ухвалила рішення про цілісність Угорщини і програму розвитку Закарпаття в її складі із забезпеченням прав «нашого угрорусского народа». |
Név Szabó Simon, Avgusztin Volosin |
Név ukránul С. Сабов, А. Волошин |
Helyszín Ungvár |
Helyszín ukránul Ужгород |
Intézménynév Magyarországi Rutének Néptanácsa |
Intézménynév ukránul Рада угорських рутенів |
Tárgyszó ukránul заснування організації, самостійність, національна рада, територіальна цілісність, греко-католицька церква |
Év 1918. |
Hónap december |
Nap 1. |
Tétel A magyar kormány Szabó Oreszt ungi kormánybiztost „a magyarországi rutén nemzet önrendelkezési joga gyakorlásának előkészítése céljából Máramaros, Ugocsa, Bereg, Ung, Zemplén, Sáros, Szepes és Abaúj-Torna vármegyék rutén lakta területeire kiterjedő hatáskörrel” felállított Budapest székhelyű kormánybiztossághoz kormánybiztosnak nevezte ki. |
Tétel ukránul Угорський уряд призначив Ореста Сабова – урядового комісара Ужанської жупи – урядовим комісаром Будапештського урядового комісаріату для «підготовки практичного впровадження права на самовизначення угорсько-рутенського народу, з повноваженнями на території проживання руського населення в жупах Мараморош, Уґоча, Береґ, Унґ, Земплен, Шарош, Сепеш, Абауй-Торна». |
Név Szabó Oreszt |
Név ukránul Орест Сабов |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul угорський уряд, урядовий комісар, русини, самостійність, призначення, національна політика, автономія |
Év 1918. |
Hónap december |
Nap 10. |
Tétel Budapesten tanácskoztak a ruszinok képviselőivel a Ruszka Krajna autonómia-tervezetről. Ekkor használták először nyilvánosan a „rutén” helyett a „ruszin” népnevet. |
Tétel ukránul У Будапешті проведено нараду з представниками русинів щодо проекту автономії Руської Крайни. На засіданні вперше офіційно було вжито етнонім «русини» замість «рутенці». |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Budapest |
Helyszín ukránul Будапешт |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul переговори, русини, Руська Країна, проект автономії, самостійність, автономія, національна політика |
Év 1918. |
Hónap december |
Nap 21. |
Tétel Ezen a napon elfogadták, 1918. december 25-én pedig életbe léptették a X. Néptörvényt „a Magyarországon élő ruszin (ruthén) nemzet autonómiájáról”, mely kimondja, hogy „Ruszka Krajna néven autonóm jogterület (kormányzósági terület) alakíttatik”. Az 1. § szerint „A Magyarországon élő ruszin (ruthén) nemzetet saját beligazgatásának, igazságszolgáltatásának, közművelődésének, vallása gyakorlatának és nyelve használatának körében mind törvényhozási, mind kormányzati tekintetben teljes önrendelkezési jog illeti meg, amelyre nézve a jelen törvényben foglalt szabályok irányadók.” A 9. § szerint „Ruszka Krajnában a nem ruszin nyelvű népesség helyhatósági és kulturális autonómiája biztosíttatik.” |
Tétel ukránul Парламент Угорщини прийняв Народний закон № X «Про національну автономію русинів (рутенців), що проживають в Угорщині», який набув чинності 25 грудня. Передбачалось створення автономної території під назвою «Руська Крайна». Перший параграф закону проголошував, що «русинам (рутенцям), які живуть в Угорщині, належить повне право самоврядування в питаннях внутрішньої адміністрації, правосуддя, публічного шкільництва й навчання, народної культури, релігії та вживання мови як у сфері законодавчої, так і виконавчої влади, для чого даним законом передбачені відповідні постанови». Згідно з дев’ятим параграфом закону, «в Руській Крайні не русинське народонаселення забезпечуватиметься місцевою адміністративною та культурною автономією». |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul русини, автономія, Руська Країна, автономна територія, самостійність |
Év 1918. |
Hónap december |
Nap 25. |
Tétel Gróf Károlyi Mihály kormánya közzétette az 1918. december 21-én kelt X. sz. Néptörvényt (Ruszka Krajna néven területi autonómiát biztosít a magyarországi ruszinoknak, központ: Munkács). |
Tétel ukránul Уряд графа Міхая Каролі оприлюднив Народний закон № X від 21 грудня 1918 року (проголошено територіальну автономію для русинів Угорщини під назвою Руська Крайна з центром у Мукачеві). |
Név Gróf Károlyi Mihály |
Név ukránul граф Міхаль Каролі |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Руська Країна, автономна територія, автономія, національна політика |
Év 1919. |
Hónap november |
Nap 18. |
Tétel T. G. Masaryk köztársasági elnök jóváhagyta a Gregory Zhatkovych által beterjesztett Generalny Statutumot. A dokumentum III. fejezetének 1. pontja szerint a terület hivatalos neve a Podkarpatszka Rusz, de ezen kívül használható még a Ruszinszkó. A III. fejezet 2. pontja: „Az összes iskolákban a népnyelv lesz a tannyelv és úgyszintén a hivatalos nyelv általában.” |
Tétel ukránul Т. Г. Масарик схвалив поданий Г. Жатковичем варіант Генерального Статуту Підкарпатської Русі. Перший пункт ІІІ розділу визначав за територією офіційну назву – Підкарпатська Русь, але, крім цього, могла використовуватися й назва Русинія. 2-ий пункт ІІІ розділу: «В усіх школах як мова навчання і в діловодстві як офіційна використовуватиметься народна мова». |
Név T. G. Masaryk, Gregory Zhatkovych |
Név ukránul Т. Г. Масарик, Григорій Жаткович |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Статут, Підкарпатська Русь, Русинско, офіційна використання мови, використання мови у школах, мова навчання, мовна політика, національна політика |
Év 1920. |
Hónap február |
Nap 29. |
Tétel A csehszlovák nemzetgyűlés elfogadta 121. számmal a Csehszlovák Köztársaság Alkotmánylevelét, illetve 122. számmal a Csehszlovák Köztársaság nyelvtörvényét. Az alkotmány nemzetiségnek ismeri el a zsidóságot. A nyelvtörvény a hivatalos nyelvhasználati jogot a „nemzeti és nyelvi kisebbségekre nézve” a 20%-os határhoz kötötte. A 6. § szerint: „A Ruszinszkó számára létesítendő országgyűlésnek fenntarttatik az a jog, hogy a nyelvkérdést ezen területen a csehszlovák állam egységével összeegyeztethető módon szabályozza. Amíg ez a szabályozás nem történt meg, ezen törvény alkalmazandó, azonban ezen terület különleges nyelvi viszonyainak tekintetbe vételével.” A választási törvényben (123. sz.) Podkarpatszka Rusz a Csehszlovák Köztársaság 23. számú választókerülete. |
Tétel ukránul Прийнято Чехословацьку Конституцію (опубліковано в офіційному зводі законів під № 121) та її складову частину – Закон про мову (№ 122). Конституція визнала євреїв окремою національністю. Право на використання нацменшинами мови у статусі офіційної закон прив’язав до 20%. У § 6, зокрема, йшлося: «Сойму Підкарпатської Русі надається право регулювати мовне питання на підконтрольній йому території у спосіб, що відповідатиме єдності Чехословацької держави. Якщо такого регулювання не відбулося, то застосовується даний закон із врахуванням особливих мовних відносин даної території». У законі про вибори (№ 123) Підкарпатська Русь визначається як 23-ій виборчий округ Чехословацької Республіки. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul чехословацький парламент, конституція, мовний закон, національна політика, євреї, використання мови |
Év 1940. |
Hónap július |
Nap 2. |
Tétel Teleki Pál miniszterelnök a magyar országgyűlésben hangsúlyozta: méltányos nemzetiségi politikára van szükség, megengedhetetlen, hogy a hatóságok „bárkit is befolyásolni merészeljenek abban, hogy melyik nemzetiséghez tartozónak vallja magát”, hogy befolyásolják a gyermekeket az iskolaválasztásban. A nemzetiségi vidékeken a tisztviselőknek nyelvvizsgát kell majd tenni. |
Tétel ukránul Прем’єр-міністр Пал Телекі, виступаючи в угорському парламенті, підкреслив: необхідно забезпечити гідну національну політику. Неприпустимо, щоб органи влади «впливали на будь-кого у питанні визначення власної національної приналежності», а також на вибір школи для дітей. Посадові особи в районах компактного проживання національних меншин повинні складати іспит на знання мови. |
Név Teleki Pál |
Név ukránul Пал Телекі |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul національна політика, посадові особи, визначення національної приналежності, політичні заяви |
Év 1940. |
Hónap július |
Nap 23. |
Tétel Teleki Pál miniszterelnök a parlament elé terjesztette a Kárpátaljai Vajdaságról és annak önkormányzatáról szóló törvényjavaslatot. |
Tétel ukránul Прем’єр-міністр Пал Телекі представив парламенту законопроект про Підкарпатське Воєводство та його самоврядування. |
Név Teleki Pál |
Név ukránul Пал Телекі |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév Kárpátaljai Vajdaság |
Intézménynév ukránul Підкарпатське Воєводство |
Tárgyszó ukránul національна політика, законопроект, автономія |
Év 1940. |
Hónap november |
Nap 27. |
Tétel A magyar parlamentben felszólaló R. Vozáry Aladár kárpátaljai képviselő kijelentette, hogy „a nemzetiségi kérdés elsősorban szociális probléma”. |
Tétel ukránul Підкарпатський депутат Аладар Возарі в угорському парламенті заявив, що «національне питання в першу чергу є соціальною проблемою». |
Név R. Vozáry Aladár |
Név ukránul Аладар Возарі |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul політична заява, національна політика, соціальні питання |
Év 1989. |
Hónap szeptember |
Nap 19-20. |
Tétel A Szovjetunió Kommunista Pártja Központi Bizottságának plénuma jóváhagyta az SZKP platformját A párt nemzetiségi politikája a jelenben címmel. |
Tétel ukránul Пленум ЦК КПРС ухвалив платформу КПРС «Про національну політику партії в сучасних умовах». |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév Szovjetunió Kommunista Pártja Központi Bizottsága |
Intézménynév ukránul ЦК КПРС |
Tárgyszó ukránul КПРС, національна політика |
Év 1991. |
Hónap július |
Nap 9. |
Tétel Az Ukrán SZSZK minisztertanácsa határozatot hozott a nemzeti kisebbségek ügyeivel foglalkozó bizottság létrehozásáról. |
Tétel ukránul Кабінет Міністрів УРСР прийняв постанову «Про утворення Комітету в справах національностей». |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul національні меншини, національна політика |
Év 1991. |
Hónap augusztus |
Nap 21. |
Tétel Moszkvában Borisz Jelcin orosz elnök bejelentette a puccs meghiúsulását. A katonaságot visszarendelték a laktanyákba. |
Tétel ukránul У Москві Президент РРФСР Борис Єльцин оголосив провал путчу. Військових спрямували в казарми. |
Név Borisz Jelcin |
Név ukránul Борис Єльцин |
Helyszín Moszkva |
Helyszín ukránul Москва |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul радянська армія, державний переворот |
Év 1994. |
Hónap március |
Nap 27. |
Tétel Többségi rendszerben megtartották az ukrajnai parlamenti választások első fordulóját. A 10 kárpátaljai választási körzetből csak egy helyen sikerült végeredményt elérni Oreszt Klimpus megválasztásával. A többi körzetben nem sikerült dönteni, így újabb fordulót írtak ki. |
Tétel ukránul Відбулися вибори до Верховної Ради України за мажоритарною системою (перший тур). За результатами виборів у 10 виборчих округах області народним депутатом було обрано Ореста Климпуша. В інших округах перемогу не отримав жоден кандидат, відтак було призначено повторне голосування. |
Név Oreszt Klimpus |
Név ukránul Ореста Климпуш |
Helyszín Ukrajna |
Helyszín ukránul Україна |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul політичне представництво, парламентські вибори |