Kárpátalja évszámokban 1867–2010
Пошук українською мовою за ключовими словами, назвою місця та установи, і за прізвищами постетей можливий з використанням поля пошуку.
Vehes Mikola – Molnár D. István – Molnár József – Osztapec, Jurij – Oficinszkij Román – Tokar Marian – Fedinec Csilla – Csernicskó István:
Хроніка Закарпаття 1867–2010 / Hronika Zakarpattja 1867–2010 / Kárpátalja évszámokban 1867–2010
Studia regionalistica . Ungvári Nemzeti Egyetem Politikai Regionalizmus Kutatóintézete,Vydavnyctvo UZHNU "Goverla" Uzgorod, 2011.
Év | Hónap | Nap | Tétel | Tétel ukránul | Név | Név ukránul | Helyszín | Helyszín ukránul | Intézménynév | Intézménynév ukránul | Tárgyszó ukránul |
Év 1919. |
Hónap február |
Nap 15. |
Tétel Edvard Beneš csehszlovák külügyminiszter ismertette a párizsi békekonferencia főtanácsa előtt Csehszlovákia területi követeléseit. |
Tétel ukránul Чехословацький міністр закордонних справ Едвард Бенеш озвучив перед головним радником Паризької мирної конференції територіальні вимоги Чехословаччини. |
Név Edvard Beneš |
Név ukránul Едвард Бенеш |
Helyszín Párizs |
Helyszín ukránul Париж |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Паризька мирна конференція, територіальні вимоги |
Év 1919. |
Hónap december |
Nap vége |
Tétel A távozó Edmond Hennoque helyett Marie Paris tábornok lett Kárpátalja új katonai parancsnoka. |
Tétel ukránul Генерала Марі Паріса призначено новим главою військової адміністрації Підкарпатської Русі замість від’їжджаючого Едмона Еннока. |
Név Edmond Hennoque, Marie Paris |
Név ukránul Едмон Еннок, Марі Паріс |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul голова військової адміністрації, Антанта |
Év 1920. |
Hónap február |
Nap 29. |
Tétel A csehszlovák nemzetgyűlés elfogadta 121. számmal a Csehszlovák Köztársaság Alkotmánylevelét, illetve 122. számmal a Csehszlovák Köztársaság nyelvtörvényét. Az alkotmány nemzetiségnek ismeri el a zsidóságot. A nyelvtörvény a hivatalos nyelvhasználati jogot a „nemzeti és nyelvi kisebbségekre nézve” a 20%-os határhoz kötötte. A 6. § szerint: „A Ruszinszkó számára létesítendő országgyűlésnek fenntarttatik az a jog, hogy a nyelvkérdést ezen területen a csehszlovák állam egységével összeegyeztethető módon szabályozza. Amíg ez a szabályozás nem történt meg, ezen törvény alkalmazandó, azonban ezen terület különleges nyelvi viszonyainak tekintetbe vételével.” A választási törvényben (123. sz.) Podkarpatszka Rusz a Csehszlovák Köztársaság 23. számú választókerülete. |
Tétel ukránul Прийнято Чехословацьку Конституцію (опубліковано в офіційному зводі законів під № 121) та її складову частину – Закон про мову (№ 122). Конституція визнала євреїв окремою національністю. Право на використання нацменшинами мови у статусі офіційної закон прив’язав до 20%. У § 6, зокрема, йшлося: «Сойму Підкарпатської Русі надається право регулювати мовне питання на підконтрольній йому території у спосіб, що відповідатиме єдності Чехословацької держави. Якщо такого регулювання не відбулося, то застосовується даний закон із врахуванням особливих мовних відносин даної території». У законі про вибори (№ 123) Підкарпатська Русь визначається як 23-ій виборчий округ Чехословацької Республіки. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul чехословацький парламент, конституція, мовний закон, національна політика, євреї, використання мови |
Év 1926. |
Hónap február |
Nap 4. |
Tétel Megjelent az 1920. február 29-én elfogadott nyelvtörvény végrehajtási rendelete. A kárpátaljai pártok értelmezése szerint a rendelet „kisebbségi nyelvnek” deklarálja a ruszint, holott annak az államnyelvvel egyenrangúnak kellene lennie. Márciusban Ruszinszkó valamennyi képviselőjének aláírásával interpellációt nyújtottak be a parlamentben a februári nyelvrendelet ellen. |
Tétel ukránul Опубліковано розпорядження про механізм виконання Закону «Про мови» від 29 лютого 1920 року. В інтерпретації закарпатських політичних партій розпорядження трактувало руську мову як «мову нацменшини», в той час як вона повинна була б мати рівні права з державною мовою. У березні за підписами усіх депутатів від Підкарпатської Русі в парламент подано депутатський запит, у якому критикується лютневе мовне розпорядження. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul мовний закон, партії Підкарпатської Русі, русинська мова, державна мова, інтерпеляція |
Év 1939. |
Hónap július |
Nap 25. |
Tétel Teleki Pál miniszterelnök Ungváron találkozott a kárpátaljai politikai elit képviselőivel. |
Tétel ukránul Прем’єр-міністр Пал Телекі провів в Ужгороді зустріч із представниками політичної еліти краю. |
Név Teleki Pál |
Név ukránul Пал Телекі |
Helyszín Ungvár |
Helyszín ukránul Ужгород |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul прем’єр-міністр, офіційне відвідування, політичний зустріч |
Év 1939. |
Hónap július |
Nap 30. |
Tétel Ungváron megjelent a Kárpátaljai Közlöny c. hetilap első száma, „a kárpátaljai terület hivatalos lapja”. Kiadja: a kárpátaljai terület kormányzói biztosa. |
Tétel ukránul В Ужгороді видали перший номер тижневика – «офіційної газети Підкарпатської території» під назвою «Kárpátaljai Közlöny» – «Подкарпатский Вђстникъ»). Видавець – регентський комісаріат Підкарпаття. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Ungvár |
Helyszín ukránul Ужгород |
Intézménynév Kárpátaljai Közlöny |
Intézménynév ukránul Подкарпатский Вђстникъ |
Tárgyszó ukránul офіційна газета, адміністрація |
Év 1939. |
Hónap augusztus |
Nap 2. |
Tétel A közhivatalok nyelvhasználatát szabályozó rendeletek (1939. évi 5.800. sz. és 6.200. sz. M. E.) kiegészítése (1939. évi 18.136. sz. M. E. rendelet) kimondta: „Kárpátalján a magyarorosz nyelv nem nemzetiségi nyelv, hanem második államnyelv. A nyelvkérdést gyakorlati kérdésnek kell tekinteni és semmi körülmények között sem szabad belőle politikumot csinálni.” |
Tétel ukránul Постанова прем’єр-міністра № 18.136 від 1939 р. внесла доповнення до постанов № 5.800 від 1939 р. та № 6.200 від 1939 р., які регулювали використання мов у державних установах: «На Підкарпатті угро-руська мова не національна мова, а друга державна мова. Мовне питання повинне розглядатись у практичній площині, і ні в якому разі не можна з нього робити політичне питання». |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Kárpátalja |
Helyszín ukránul Закарпаття |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul використання мови, офіційна мова, русини, державна мова |
Év 1939. |
Hónap december |
Nap 4. |
Tétel Elfoglalta hivatalát Ilniczky Sándor kárpátaljai főtanácsadó. |
Tétel ukránul Олександр Ільницький зайняв посаду головного радника регентського комісара. |
Név Ilniczky Sándor |
Név ukránul Олександр Ільницький |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul головний радник |
Év 1989. |
Hónap október |
Nap 27-28. |
Tétel Kijevben az Ukrán SZSZK Legfelsőbb Tanácsának soros ülésén jóváhagyták az Ukrán SZSZK nyelvtörvényét, amely a köztársaság területén államnyelvvé tette az ukrán nyelvet. |
Tétel ukránul Верховна Рада Української РСР прийняла Закон «Про мови в Українській РСР», що надав українській мові статус державної. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Kijev |
Helyszín ukránul Київ |
Intézménynév Ukrán SZSZK Legfelsőbb Tanácsa |
Intézménynév ukránul Верховна Рада Української РСР |
Tárgyszó ukránul мовний закон, українська мова, державна мова |
Év 1989. |
Hónap november |
Nap 11. |
Tétel Sor került az első tömegtüntetésre a pisztraházi rádiólokációs állomás ellen. |
Tétel ukránul Перше масове пікетування Пістрялівської радіолокаційної станції (РЛС). |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul пікетування, радіолокаційна станція |
Év 1991. |
Hónap február |
Nap 12. |
Tétel Az USZSZK Legfelsőbb Tanácsa határozatot fogadott el a Krími Autonóm Szovjet Szocialista Köztársaság autonómiájának megújításáról. – Ukrajna Legfelsőbb Tanácsa elfogadja az ukrán nyelv és a nemzetiségi nyelvek fejlődésének 2000-ig tartó időszakra kidolgozott állami programját. A dokumentum nagy része az 1989-ben elfogadott nyelvtörvény végrehajtási rendelete. |
Tétel ukránul Верховна Рада УРСР ухвалила постанову про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки. – Також прийнято постанову Верховної Ради УРСР «Про Державну програму розвитку української та національних мов в Українській РСР на період до 2000 року». Документ своєю основною частиною був спрямований на виконання положень «Закону про мови» від 1989 року. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév USZSZK Legfelsőbb Tanácsa, Krími Autonóm Szovjet Szocialista Köztársaság, |
Intézménynév ukránul Верховна Рада УРСР, Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка |
Tárgyszó ukránul автономія, українська мова, мови національних меншин, мовний закон |
Év 1992. |
Hónap december |
Nap 17. |
Tétel A Kárpátaljai Megyei Tanácsban működő Magyar Frakció szorgalmazásának köszönhetően Ukrajna Államelnökének Megyei Megbízottja rendeletet adott ki a Nyelvtörvény és az Ukrajna nemzeti kisebbségekről szóló törvénye végrehajtásától a megyében. Ez a dokumentum rendelkezik többek között arról, hogy a tömbben élő kisebbségek által lakott településeken a vállalatok, hivatalok, szervezetek hivatalos megnevezéseit, valamint a helységek, közigazgatási egységek, utcák, terek megnevezéseit az adott kisebbség nyelvén is fel kell tüntetni. Meghatározza továbbá, hogy a nemzeti kisebbség által többségben lakott településen elhelyezkedő állami és társadalmi szervek tisztségviselői hivatali teendőik ellátásához megfelelő szinten kötelesek ismerni mind az államnyelvet, mind az adott kisebbség nyelvét. Tartalmazza továbbá a dokumentum azt is, hogy az ilyen helységekben az állami szimbólumok mellett az adott kisebbség nemzeti szimbólumai is használhatók. Ez az előírás teremti meg a jogalapot a magyarok lakta helységekben arra, hogy a közigazgatási épületeken az állami kék-sárga lobogó mellett ott lehessen a nemzeti trikolor is. |
Tétel ukránul З ініціативи угорської фракції, що діяла в облраді, представник Президента України в Закарпатській області видав розпорядження «Про реалізацію в області законів України «Про мови в Українській РСР» та «Про національні меншини в Україні», яке передбачало в місцях компактного проживання представників національних меншин застосування двомовних назв підприємств, державних установ, організацій, а також назв населених пунктів, адміністративних одиниць, вулиць, площ. Також передбачалося, що службовці державних органів, які розташовані в населених пунктах, де компактно проживають представники національних меншин, для виконання своїх службових обов’язків повинні, крім державної, на належному рівні володіти і мовою даної нацменшини. В таких місцях поруч з державними символи дозволяється використання символики національних меншин. Розпорядження таким чином створює правову основу для угорського населення, щоб на адміністративних будівлях поруч з синьо-жовтим прапором держави вивішували угорський національний триколор. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév Kárpátaljai Megyei Tanács Magyar Frakciója |
Intézménynév ukránul Угорська фракція Закарпатської обласної ради |
Tárgyszó ukránul мовний закон, закон про національної меншини, використання символіки, угорський національний прапор, використання мови, національності |
Év 2006. |
Hónap március |
Nap 26. |
Tétel Parlamenti és helyhatósági választásokat tartottak Ukrajnában. A Kárpátalján kialakult sorrend az 5. összehívású Legfelsőbb Tanácsba: Mi Ukrajnánk Blokk (25,9%), Julia Timosenko Blokkja (20,4%). Kárpátaljai képviselők: Sztanyiszlav Arzsevityin (Mi Ukrajnánk Népi Szövetség), Olekszandr Kemenyas (Julia Timosenko Blokkja), Olekszandr Ledida (Régiók Pártja), Eduard Matvijcsuk (Rágiók Pártja), Ihor Krily (Mi Ukrajnánk Népi Szövetség). A Kárpátaljai Megyei Tanácsba a következő pártok jutottak be: Mi Ukrajnánk Blokk, Julia Timosenko Blokkja, Régiók Pártja, Litvin Nép Blokkja, KMKSZ Ukrajnai Magyar Párt, Ukrajnai Magyar Demokrata Párt. A Kárpátaljai Megyei Tanácsban sikerült létrehozni az egyetlen ukrajnai koalíciós többséget, melynek tagja lett a Régiók Pártja is. Csak Litvin Népi Blokkja és Júlia Timosenko Blokkjának néhány tagja maradt ellenzékben. |
Tétel ukránul В Україні відбулися парламентські та місцеві вибори. Найбільше голосів до Верховної Ради 5-го скликання на Закарпатті набрали блок «Наша Україна – Народна Самооборона» (25,9%) та Блок Юлії Тимошенко (20,4%). Депутатами парламенту стали вихідці із Закарпаття: Станіслав Аржевітін (Наша Україна – Народна Самооборона), Олександр Кеменяш (Блок Юлії Тимошенко), Олександр Ледида (Партія регіонів), Едуард Матвійчук (Партія регіонів), Ігор Кріль (Наша Україна – Народна Самооборона). До Закарпатської обласної ради, подолавши 3-відсотковий бар’єр, потрапили наступні політичні сили: блок «Наша Україна», Блок Юлії Тимошенко, Партія регіонів, Народний блок Литвина, КМКС ПУУ, ДПУУ. У Закарпатській обласній раді була утворена єдина в Україні так звана широка коаліція, членом якої стала й Партія регіонів. В опозиції залишилось кілька депутатів Народного блоку Литвина та Блоку Юлії Тимошенко. |
Név Julia Timosenko, Sztanyiszlav Arzsevityin, Olekszandr Kemenyas, Olekszandr Ledida, Eduard Matvijcsuk, Ihor Krily, |
Név ukránul Юлія Тимошенко, Станіслав Аржевітін, Олександр Кеменяш, Олександр Ледида, Едуард Матвійчук, Ігор Кріль |
Helyszín Ukrajna |
Helyszín ukránul Україна |
Intézménynév Mi Ukrajnánk Blokk, Julia Timosenko Blokkja, Régiók Pártja, Litvin Nép Blokkja, KMKSZ Ukrajnai Magyar Párt, Ukrajnai Magyar Demokrata Párt, Mi Ukrajnánk Népi Szövetség, Litvin Népi Blokkja |
Intézménynév ukránul Наша Україна – Народна Самооборона, Блок Юлії Тимошенко, Партія регіонів, |
Tárgyszó ukránul парламентські вибори, місцеві вибори |