Kárpátalja évszámokban 1867–2010

Tárgyszó:
a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z

Пошук українською мовою за ключовими словами, назвою місця та установи, і за прізвищами постетей можливий з використанням поля пошуку.

 

Vehes Mikola –  Molnár D. István –  Molnár József –   Osztapec, Jurij – Oficinszkij Román – Tokar Marian – Fedinec Csilla – Csernicskó István: 

 Хроніка Закарпаття 1867–2010 / Hronika Zakarpattja 1867–2010 / Kárpátalja évszámokban 1867–2010

Studia regionalistica . Ungvári Nemzeti Egyetem Politikai Regionalizmus Kutatóintézete,Vydavnyctvo UZHNU "Goverla" Uzgorod, 2011.

Év Hónap Nap Tétel Tétel ukránul Név Név ukránul Helyszín Helyszín ukránul Intézménynév Intézménynév ukránul Tárgyszó ukránul

Év

1919.

Hónap

február

Nap

15.

Tétel

Edvard Beneš csehszlovák külügyminiszter ismertette a párizsi békekonferencia főtanácsa előtt Csehszlovákia területi követeléseit.

Tétel ukránul

Чехословацький міністр закордонних справ Едвард Бенеш озвучив перед головним радником Паризької мирної конференції територіальні вимоги Чехословаччини.

Név

Edvard Beneš

Név ukránul

Едвард Бенеш

Helyszín

Párizs

Helyszín ukránul

Париж

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

Паризька мирна конференція, територіальні вимоги

Év

1919.

Hónap

december

Nap

vége

Tétel

A távozó Edmond Hennoque helyett Marie Paris tábornok lett Kárpátalja új katonai parancsnoka.

Tétel ukránul

Генерала Марі Паріса призначено новим главою військової адміністрації Підкарпатської Русі замість від’їжджаючого Едмона Еннока.

Név

Edmond Hennoque, Marie Paris

Név ukránul

Едмон Еннок, Марі Паріс

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

голова військової адміністрації, Антанта

Év

1920.

Hónap

február

Nap

29.

Tétel

A csehszlovák nemzetgyűlés elfogadta 121. számmal a Csehszlovák Köztársaság Alkotmánylevelét, illetve 122. számmal a Csehszlovák Köztársaság nyelvtörvényét. Az alkotmány nemzetiségnek ismeri el a zsidóságot. A nyelvtörvény a hivatalos nyelvhasználati jogot a „nemzeti és nyelvi kisebbségekre nézve” a 20%-os határhoz kötötte. A 6. § szerint: „A Ruszinszkó számára létesítendő országgyűlésnek fenntarttatik az a jog, hogy a nyelvkérdést ezen területen a csehszlovák állam egységével összeegyeztethető módon szabályozza. Amíg ez a szabályozás nem történt meg, ezen törvény alkalmazandó, azonban ezen terület különleges nyelvi viszonyainak tekintetbe vételével.” A választási törvényben (123. sz.) Podkarpatszka Rusz a Csehszlovák Köztársaság 23. számú választókerülete.

Tétel ukránul

Прийнято Чехословацьку Конституцію (опубліковано в офіційному зводі законів під № 121) та її складову частину – Закон про мову (№ 122). Конституція визнала євреїв окремою національністю. Право на використання нацменшинами мови у статусі офіційної закон прив’язав до 20%. У § 6, зокрема, йшлося: «Сойму Підкарпатської Русі надається право регулювати мовне питання на підконтрольній йому території у спосіб, що відповідатиме єдності Чехословацької держави. Якщо такого регулювання не відбулося, то застосовується даний закон із врахуванням особливих мовних відносин даної території». У законі про вибори (№ 123) Підкарпатська Русь визначається як 23-ій виборчий округ Чехословацької Республіки.

Név

Név ukránul

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

чехословацький парламент, конституція, мовний закон, національна політика, євреї, використання мови

Év

1926.

Hónap

február

Nap

4.

Tétel

Megjelent az 1920. február 29-én elfogadott nyelvtörvény végrehajtási rendelete. A kárpátaljai pártok értelmezése szerint a rendelet „kisebbségi nyelvnek” deklarálja a ruszint, holott annak az államnyelvvel egyenrangúnak kellene lennie. Márciusban Ruszinszkó valamennyi képviselőjének aláírásával interpellációt nyújtottak be a parlamentben a februári nyelvrendelet ellen.

Tétel ukránul

Опубліковано розпорядження про механізм виконання Закону «Про мови» від 29 лютого 1920 року. В інтерпретації закарпатських політичних партій розпорядження трактувало руську мову як «мову нацменшини», в той час як вона повинна була б мати рівні права з державною мовою. У березні за підписами усіх депутатів від Підкарпатської Русі в парламент подано депутатський запит, у якому критикується лютневе мовне розпорядження.

Név

Név ukránul

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

мовний закон, партії Підкарпатської Русі, русинська мова, державна мова, інтерпеляція

Év

1939.

Hónap

július

Nap

25.

Tétel

Teleki Pál miniszterelnök Ungváron találkozott a kárpátaljai politikai elit képviselőivel.

Tétel ukránul

Прем’єр-міністр Пал Телекі провів в Ужгороді зустріч із представниками політичної еліти краю.

Név

Teleki Pál

Név ukránul

Пал Телекі

Helyszín

Ungvár

Helyszín ukránul

Ужгород

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

прем’єр-міністр, офіційне відвідування, політичний зустріч

Év

1939.

Hónap

július

Nap

30.

Tétel

Ungváron megjelent a Kárpátaljai Közlöny c. hetilap első száma, „a kárpátaljai terület hivatalos lapja”. Kiadja: a kárpátaljai terület kormányzói biztosa.

Tétel ukránul

В Ужгороді видали перший номер тижневика – «офіційної газети Підкарпатської території» під назвою «Kárpátaljai Közlöny» – «Подкарпатский Вђстникъ»). Видавець – регентський комісаріат Підкарпаття.

Név

Név ukránul

Helyszín

Ungvár

Helyszín ukránul

Ужгород

Intézménynév

Kárpátaljai Közlöny

Intézménynév ukránul

Подкарпатский Вђстникъ

Tárgyszó ukránul

офіційна газета, адміністрація

Év

1939.

Hónap

augusztus

Nap

2.

Tétel

A közhivatalok nyelvhasználatát szabályozó rendeletek (1939. évi 5.800. sz. és 6.200. sz. M. E.) kiegészítése (1939. évi 18.136. sz. M. E. rendelet) kimondta: „Kárpátalján a magyarorosz nyelv nem nemzetiségi nyelv, hanem második államnyelv. A nyelvkérdést gyakorlati kérdésnek kell tekinteni és semmi körülmények között sem szabad belőle politikumot csinálni.”

Tétel ukránul

Постанова прем’єр-міністра № 18.136 від 1939 р. внесла доповнення до постанов № 5.800 від 1939 р. та № 6.200 від 1939 р., які регулювали використання мов у державних установах: «На Підкарпатті угро-руська мова не національна мова, а друга державна мова. Мовне питання повинне розглядатись у практичній площині, і ні в якому разі не можна з нього робити політичне питання».

Név

Név ukránul

Helyszín

Kárpátalja

Helyszín ukránul

Закарпаття

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

використання мови, офіційна мова, русини, державна мова

Év

1939.

Hónap

december

Nap

4.

Tétel

Elfoglalta hivatalát Ilniczky Sándor kárpátaljai főtanácsadó.

Tétel ukránul

Олександр Ільницький зайняв посаду головного радника регентського комісара.

Név

Ilniczky Sándor

Név ukránul

Олександр Ільницький

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

головний радник

Év

1989.

Hónap

október

Nap

27-28.

Tétel

Kijevben az Ukrán SZSZK Legfelsőbb Tanácsának soros ülésén jóváhagyták az Ukrán SZSZK nyelvtörvényét, amely a köztársaság területén államnyelvvé tette az ukrán nyelvet.

Tétel ukránul

Верховна Рада Української РСР прийняла Закон «Про мови в Українській РСР», що надав українській мові статус державної.

Név

Név ukránul

Helyszín

Kijev

Helyszín ukránul

Київ

Intézménynév

Ukrán SZSZK Legfelsőbb Tanácsa

Intézménynév ukránul

Верховна Рада Української РСР

Tárgyszó ukránul

мовний закон, українська мова, державна мова

Év

1989.

Hónap

november

Nap

11.

Tétel

Sor került az első tömegtüntetésre a pisztraházi rádiólokációs állomás ellen.

Tétel ukránul

Перше масове пікетування Пістрялівської радіолокаційної станції (РЛС).

Név

Név ukránul

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Intézménynév ukránul

Tárgyszó ukránul

пікетування, радіолокаційна станція

Év

1991.

Hónap

február

Nap

12.

Tétel

Az USZSZK Legfelsőbb Tanácsa határozatot fogadott el a Krími Autonóm Szovjet Szocialista Köztársaság autonómiájának megújításáról. – Ukrajna Legfelsőbb Tanácsa elfogadja az ukrán nyelv és a nemzetiségi nyelvek fejlődésének 2000-ig tartó időszakra kidolgozott állami programját. A dokumentum nagy része az 1989-ben elfogadott nyelvtörvény végrehajtási rendelete.

Tétel ukránul

Верховна Рада УРСР ухвалила постанову про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки. – Також прийнято постанову Верховної Ради УРСР «Про Державну програму розвитку української та національних мов в Українській РСР на період до 2000 року». Документ своєю основною частиною був спрямований на виконання положень «Закону про мови» від 1989 року.

Név

Név ukránul

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

USZSZK Legfelsőbb Tanácsa, Krími Autonóm Szovjet Szocialista Köztársaság,

Intézménynév ukránul

Верховна Рада УРСР, Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Tárgyszó ukránul

автономія, українська мова, мови національних меншин, мовний закон

Év

1992.

Hónap

december

Nap

17.

Tétel

A Kárpátaljai Megyei Tanácsban működő Magyar Frakció szorgalmazásának köszönhetően Ukrajna Államelnökének Megyei Megbízottja rendeletet adott ki a Nyelvtörvény és az Ukrajna nemzeti kisebbségekről szóló törvénye végrehajtásától a megyében. Ez a dokumentum rendelkezik többek között arról, hogy a tömbben élő kisebbségek által lakott településeken a vállalatok, hivatalok, szervezetek hivatalos megnevezéseit, valamint a helységek, közigazgatási egységek, utcák, terek megnevezéseit az adott kisebbség nyelvén is fel kell tüntetni. Meghatározza továbbá, hogy a nemzeti kisebbség által többségben lakott településen elhelyezkedő állami és társadalmi szervek tisztségviselői hivatali teendőik ellátásához megfelelő szinten kötelesek ismerni mind az államnyelvet, mind az adott kisebbség nyelvét. Tartalmazza továbbá a dokumentum azt is, hogy az ilyen helységekben az állami szimbólumok mellett az adott kisebbség nemzeti szimbólumai is használhatók. Ez az előírás teremti meg a jogalapot a magyarok lakta helységekben arra, hogy a közigazgatási épületeken az állami kék-sárga lobogó mellett ott lehessen a nemzeti trikolor is.

Tétel ukránul

З ініціативи угорської фракції, що діяла в облраді, представник Президента України в Закарпатській області видав розпорядження «Про реалізацію в області законів України «Про мови в Українській РСР» та «Про національні меншини в Україні», яке передбачало в місцях компактного проживання представників національних меншин застосування двомовних назв підприємств, державних установ, організацій, а також назв населених пунктів, адміністративних одиниць, вулиць, площ. Також передбачалося, що службовці державних органів, які розташовані в населених пунктах, де компактно проживають представники національних меншин, для виконання своїх службових обов’язків повинні, крім державної, на належному рівні володіти і мовою даної нацменшини. В таких місцях поруч з державними символи дозволяється використання символики національних меншин. Розпорядження таким чином створює правову основу для угорського населення, щоб на адміністративних будівлях поруч з синьо-жовтим прапором держави вивішували угорський національний триколор.

Név

Név ukránul

Helyszín

Helyszín ukránul

Intézménynév

Kárpátaljai Megyei Tanács Magyar Frakciója

Intézménynév ukránul

Угорська фракція Закарпатської обласної ради

Tárgyszó ukránul

мовний закон, закон про національної меншини, використання символіки, угорський національний прапор, використання мови, національності

Év

2006.

Hónap

március

Nap

26.

Tétel

Parlamenti és helyhatósági választásokat tartottak Ukrajnában. A Kárpátalján kialakult sorrend az 5. összehívású Legfelsőbb Tanácsba: Mi Ukrajnánk Blokk (25,9%), Julia Timosenko Blokkja (20,4%). Kárpátaljai képviselők: Sztanyiszlav Arzsevityin (Mi Ukrajnánk Népi Szövetség), Olekszandr Kemenyas (Julia Timosenko Blokkja), Olekszandr Ledida (Régiók Pártja), Eduard Matvijcsuk (Rágiók Pártja), Ihor Krily (Mi Ukrajnánk Népi Szövetség). A Kárpátaljai Megyei Tanácsba a következő pártok jutottak be: Mi Ukrajnánk Blokk, Julia Timosenko Blokkja, Régiók Pártja, Litvin Nép Blokkja, KMKSZ Ukrajnai Magyar Párt, Ukrajnai Magyar Demokrata Párt. A Kárpátaljai Megyei Tanácsban sikerült létrehozni az egyetlen ukrajnai koalíciós többséget, melynek tagja lett a Régiók Pártja is. Csak Litvin Népi Blokkja és Júlia Timosenko Blokkjának néhány tagja maradt ellenzékben.

Tétel ukránul

В Україні відбулися парламентські та місцеві вибори. Найбільше голосів до Верховної Ради 5-го скликання на Закарпатті набрали блок «Наша Україна – Народна Самооборона» (25,9%) та Блок Юлії Тимошенко (20,4%). Депутатами парламенту стали вихідці із Закарпаття: Станіслав Аржевітін (Наша Україна – Народна Самооборона), Олександр Кеменяш (Блок Юлії Тимошенко), Олександр Ледида (Партія регіонів), Едуард Матвійчук (Партія регіонів), Ігор Кріль (Наша Україна – Народна Самооборона). До Закарпатської обласної ради, подолавши 3-відсотковий бар’єр, потрапили наступні політичні сили: блок «Наша Україна», Блок Юлії Тимошенко, Партія регіонів, Народний блок Литвина, КМКС ПУУ, ДПУУ. У Закарпатській обласній раді була утворена єдина в Україні так звана широка коаліція, членом якої стала й Партія регіонів. В опозиції залишилось кілька депутатів Народного блоку Литвина та Блоку Юлії Тимошенко.

Név

Julia Timosenko, Sztanyiszlav Arzsevityin, Olekszandr Kemenyas, Olekszandr Ledida, Eduard Matvijcsuk, Ihor Krily,

Név ukránul

Юлія Тимошенко, Станіслав Аржевітін, Олександр Кеменяш, Олександр Ледида, Едуард Матвійчук, Ігор Кріль

Helyszín

Ukrajna

Helyszín ukránul

Україна

Intézménynév

Mi Ukrajnánk Blokk, Julia Timosenko Blokkja, Régiók Pártja, Litvin Nép Blokkja, KMKSZ Ukrajnai Magyar Párt, Ukrajnai Magyar Demokrata Párt, Mi Ukrajnánk Népi Szövetség, Litvin Népi Blokkja

Intézménynév ukránul

Наша Україна – Народна Самооборона, Блок Юлії Тимошенко, Партія регіонів,

Tárgyszó ukránul

парламентські вибори, місцеві вибори