Kárpátalja évszámokban 1867–2010
Пошук українською мовою за ключовими словами, назвою місця та установи, і за прізвищами постетей можливий з використанням поля пошуку.
Vehes Mikola – Molnár D. István – Molnár József – Osztapec, Jurij – Oficinszkij Román – Tokar Marian – Fedinec Csilla – Csernicskó István:
Хроніка Закарпаття 1867–2010 / Hronika Zakarpattja 1867–2010 / Kárpátalja évszámokban 1867–2010
Studia regionalistica . Ungvári Nemzeti Egyetem Politikai Regionalizmus Kutatóintézete,Vydavnyctvo UZHNU "Goverla" Uzgorod, 2011.
Év | Hónap | Nap | Tétel | Tétel ukránul | Név | Név ukránul | Helyszín | Helyszín ukránul | Intézménynév | Intézménynév ukránul | Tárgyszó ukránul |
Év 1868. |
Hónap december |
Nap 5. |
Tétel Az 1868. évi XXXVIII. tc. a népiskolai közoktatás tárgyában többek között kimondta: „Minden növendék anyanyelvén nyerje az oktatást, amennyiben ez a nyelv a községben divatozó nyelvek egyike.” |
Tétel ukránul У Законі № XXXVIII від 1868 року, що регулював сферу народної шкільної освіти, серед іншого, було зазначено: «Всі учні мають отримувати освіту рідною мовою, якщо ця мова є однією з поширених у населеному пункті мов». |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul закон про народної шкільної освіти, освіта на рідній мові, використання мови, національна політика |
Év 1891. |
Hónap május |
Nap 3. |
Tétel Az 1891. évi XV. tc. a kisdedóvókban írta elő, hogy a nem magyar anyanyelvű gyerekeket meg kell ismertetni az államnyelvvel, azaz a magyarral. |
Tétel ukránul Відповідно до Закону № XV від 1891 року, дітей у дитячих садках, рідна мова яких не угорська, необхідно ознайомлювати з державною мовою, тобто з угорською. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul дошкільні навчальні заклади, викладання мови, освіта національностей, використання мови |
Év 1897. |
Hónap március |
Nap 8. |
Tétel Firczák Gyula püspök és a történeti Kárpátalja képviselői memorandumot adtak ki Emlékirat az Északkeleti Kárpátok közt és Kárpátalján lakó ruthén nyelvű nép szellemi és anyagi viszonyainak elősegítése és felvirágoztatása tárgyában címmel. |
Tétel ukránul Єпископ Юлій Фірцак та депутати від Закарпаття видали «Меморандум з приводу духовного і матеріального становища та розвитку рутенців, які проживають у північно-східній частині Карпат і на Закарпатті». |
Név Firczák Gyula |
Név ukránul Юлій Фірцак |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul меморандум, русини, покращення становище, розвиток економіки |
Év 1919. |
Hónap március |
Nap 12. |
Tétel A párizsi békekonferencián jóváhagyólag vették tudomásul a csehszlovák követeléseket, többek között Kárpátaljára vonatkozóan. |
Tétel ukránul На Паризькій мирній конференції учасниками переговорів було схвально прийнято до відома чехословацькі вимоги, в тому числі і щодо Закарпаття. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Паризька мирна конференція, територіальні вимоги, возз’єднання, територіальні вимоги |
Év 1919. |
Hónap ápilis |
Nap 29. |
Tétel A csehszlovák és a román katonai megszállás a régióban véget vetett a tanácshatalomnak (40 napig állt fenn, 1919. március 21-től). |
Tétel ukránul Чехословацька і румунська окупація поклали край народній радянській владі в регіоні (проіснувала 40 днів, з 21 березня 1919 року). |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul румунська армія, чехословацька армія, радянська влада |
Év 1919. |
Hónap június |
Nap 23. |
Tétel Magyarországi Szocialista Szövetséges Tanácsköztársaság alkotmánya kimondta: „A Magyarországi Szocialista Szövetséges Tanácsköztársaságban élő minden nemzet szabadon használhatja nyelvét, ápolhatja és fejlesztheti nemzeti műveltségét” (84. §), és hogy a „ruszin többségű magyarországi összefüggő kerületeket a Tanácsköztársaság alkotmánya már ezúttal is […] ruszin nemzeti kerületeknek ismeri el” (87. §). |
Tétel ukránul У Конституції Угорської Радянської Республіки стверджувалося: «Всі нації, що проживають у Соціалістичній Союзній Республіці Рад Угорщини, можуть вільно користуватися своїми мовами, дбати та розвивати національну культуру» (§84), а «угорські території, на яких у більшості проживають русини, Конституція Республіки Рад визнає русинським національним округом» (§87). |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul Соціалістична Союзна Республіка Рад Угорщини, радянський уряд, конституція, користування мовою, права національностей, русинські національні округи, русини |
Év 1920. |
Hónap február |
Nap 29. |
Tétel A csehszlovák nemzetgyűlés elfogadta 121. számmal a Csehszlovák Köztársaság Alkotmánylevelét, illetve 122. számmal a Csehszlovák Köztársaság nyelvtörvényét. Az alkotmány nemzetiségnek ismeri el a zsidóságot. A nyelvtörvény a hivatalos nyelvhasználati jogot a „nemzeti és nyelvi kisebbségekre nézve” a 20%-os határhoz kötötte. A 6. § szerint: „A Ruszinszkó számára létesítendő országgyűlésnek fenntarttatik az a jog, hogy a nyelvkérdést ezen területen a csehszlovák állam egységével összeegyeztethető módon szabályozza. Amíg ez a szabályozás nem történt meg, ezen törvény alkalmazandó, azonban ezen terület különleges nyelvi viszonyainak tekintetbe vételével.” A választási törvényben (123. sz.) Podkarpatszka Rusz a Csehszlovák Köztársaság 23. számú választókerülete. |
Tétel ukránul Прийнято Чехословацьку Конституцію (опубліковано в офіційному зводі законів під № 121) та її складову частину – Закон про мову (№ 122). Конституція визнала євреїв окремою національністю. Право на використання нацменшинами мови у статусі офіційної закон прив’язав до 20%. У § 6, зокрема, йшлося: «Сойму Підкарпатської Русі надається право регулювати мовне питання на підконтрольній йому території у спосіб, що відповідатиме єдності Чехословацької держави. Якщо такого регулювання не відбулося, то застосовується даний закон із врахуванням особливих мовних відносин даної території». У законі про вибори (№ 123) Підкарпатська Русь визначається як 23-ій виборчий округ Чехословацької Республіки. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul чехословацький парламент, конституція, мовний закон, національна політика, євреї, використання мови |
Év 1921. |
Hónap október |
Nap 15. |
Tétel E naptól a belügyminiszter 1921. augusztus 26-án kelt rendeletével új közigazgatási beosztás lépett életbe, melynek értelmében Podkarpatszka Rusz három egységből áll: Ungi, Beregi és Máramarosi zsupa. |
Tétel ukránul З цього часу на підставі Постанови міністра внутрішніх справ Чехословаччини від 26 серпня 1921 року вступає в силу новий адміністративний поділ, відповідного до якого Підкарпатська Русь складається з трьох адміністративних одиниць – Ужанської, Березької та Марамороської жуп. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul адміністрація, Підкарпатська Русь, жупи |
Év 1939. |
Hónap augusztus |
Nap 2. |
Tétel A közhivatalok nyelvhasználatát szabályozó rendeletek (1939. évi 5.800. sz. és 6.200. sz. M. E.) kiegészítése (1939. évi 18.136. sz. M. E. rendelet) kimondta: „Kárpátalján a magyarorosz nyelv nem nemzetiségi nyelv, hanem második államnyelv. A nyelvkérdést gyakorlati kérdésnek kell tekinteni és semmi körülmények között sem szabad belőle politikumot csinálni.” |
Tétel ukránul Постанова прем’єр-міністра № 18.136 від 1939 р. внесла доповнення до постанов № 5.800 від 1939 р. та № 6.200 від 1939 р., які регулювали використання мов у державних установах: «На Підкарпатті угро-руська мова не національна мова, а друга державна мова. Мовне питання повинне розглядатись у практичній площині, і ні в якому разі не можна з нього робити політичне питання». |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Kárpátalja |
Helyszín ukránul Закарпаття |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul використання мови, офіційна мова, русини, державна мова |
Év 1940. |
Hónap március |
Nap 15. |
Tétel Teleki Pál miniszterelnök e napi beszédében szót emelt a magyarországi nemzeti kisebbségek iskolai és nyelvi jogai mellett, a tisztviselőket, rendfenntartókat, pedagógusokat, papokat nemzetiségi türelmességre intette, „az idegen nemzetiségi nyelvet meg kell tanulni, azt ismerni kell, azon érintkezni kell a néppel”. |
Tétel ukránul У своєму виступі прем’єр-міністр Пал Телекі висловився на підтримку освітніх і мовних прав нацменшин в Угорщині. Голова уряду закликав чиновників, правоохоронців, педагогів та священиків до толерантності: «необхідно вивчати мови інших національностей, знати їх, і ними звертатися до народу» |
Név Teleki Pál |
Név ukránul Пал Телекі |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul політична заява, національна політика, права національностей |
Év 1959. |
Hónap május |
Nap 25-29. |
Tétel Moszkvában összeült az országos terminológiai bizottság. Ajánlásai között szerepelt, hogy minimalizálni kell az eltéréseket a Szovjetunió népei irodalmi nyelveinek szakterminológiájában. |
Tétel ukránul У Москві відбулася Всесоюзна термінологічна нарада. В її рекомендаціях проголошено принцип мінімальної розбіжності у відповідних термінах між літературними мовами СРСР. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Moszkva |
Helyszín ukránul Москва |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul використання мови, літературна фахова термінологія, фахова мова |
Év 1961. |
Hónap január |
Nap 1. |
Tétel Hatályba lépett az ukrán helyesírás 1960–1961. évi (4.) kiadása. Benne az ukrán helyesírási szabályokat az 1956-ban kiadott orosz helyesírási szabályzathoz igazították. |
Tétel ukránul Набув чинності Український правопис 1960–1961 років (четверта редакція). Українські правила наближено до «Правил русской орфографии и пунктуации» 1956 року. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul український правопис, правила російського правопису, використання мови |
Év 1963. |
Hónap szeptember |
Nap 28. |
Tétel Ungváron rendezték meg a X. országos finnugor kongresszust. |
Tétel ukránul В Ужгороді пройшла Х Всесоюзна конференція з питань фінно-угорознавства. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Ungvár |
Helyszín ukránul Ужгород |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul конгрес фінно-угрознавства |
Év 1969. |
Hónap június |
Nap 14. |
Tétel Választások a Szovjetunió Legfelsőbb Tanácsába. |
Tétel ukránul Відбулися вибори до Верховної Ради СРСР. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév Szovjetunió Legfelsőbb Tanácsa |
Intézménynév ukránul Верховна Рада СРСР |
Tárgyszó ukránul вибори, депутати |
Év 1971. |
Hónap szeptember-október |
Nap |
Tétel Kárpátaljai magyar értelmiségiek egy csoportja a megyei pártbizottsághoz és a helyi magyar nyelvű lapok szerkesztőségeihez beadványt juttatott el, melyben szót emeltek az anyanyelvi oktatási rendszer fejletlensége ügyében, a kárpátaljai magyar könyvkiadás, valamint a nyelvhasználat terén tapasztalható negatív diszkrimináció ellen, s felvetették egy nemzetiségi érdekvédelmi és kulturális szervezet létrehozásának igényét. |
Tétel ukránul Група представників угорської інтелігенції Закарпаття подала звернення в обласні партійні органи та редакції місцевих угорськомовних часописів. У зверненні зверталася увага на повільний розвиток мережі освітніх закладів з угорською мовою навчання, на дискримінаційні процеси у сфері вживання рідної мови та книговидання угорською мовою, а також йшлося про потребу організувати національне культурне товариство. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul угорська інтелігенція, звернення, угорськамовна преса, навчання рідною мовою, книговидання, національне питання, захист інтересів національних меншин, національні інституції, освіта |
Év 1972. |
Hónap tavasz |
Nap |
Tétel A kárpátaljai magyar értelmiség újabb beadványt fogalmazott meg, melyet 1600 aláírással az SZKP Központi Bizottságának címeztek, benne kulturális és nyelvi követeléseiket rögzítették. A dokumentum megfogalmazói ellen eljárások indultak, a kérések nem találtak meghallgatásra. |
Tétel ukránul Угорська інтелігенція Закарпаття знову склала звернення, яке – з підписами 1.600 закарпатських угорців – надіслала до ЦК Компартії Радянського Союзу. Угорська громада просила сприяння і допомоги у вирішенні етнокультурних і мовних проблем. Влада відреагувала на це звернення репресіями. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév SZKP Központi Bizottsága |
Intézménynév ukránul ЦК Компартії Радянського Союзу |
Tárgyszó ukránul угорська інтелігенція, звернення, угорськомовна преса, навчання рідною мовою, книговидання, національне питання, захист інтересів національних меншин, інституції національностей, освіта |
Év 1979. |
Hónap május |
Nap 22-24. |
Tétel Taskentben országos tudományos konferenciát rendeznek Az orosz nyelv a barátság és a szovjet népek együttműködésének nyelve címmel, melyen az orosz nyelv további terjesztésének szükségessége mellett foglalnak állást a résztvevők. |
Tétel ukránul У Ташкенті відбулася Всесоюзна науково-теоретична конференція «Русский язык – язык дружбы и сотрудничества народов СССР», що ухвалила розгорнуті рекомендації з русифікації народів СРСР. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Taskent |
Helyszín ukránul Ташкент |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul використання мови, офіційна мова, русифікація |
Év 1990. |
Hónap szeptember |
Nap 25. |
Tétel A KMKSZ levélben fordult az MTA Nyelvtudományi Intézetéhez, melyben az intézet állásfoglalását kéri a kárpátaljai magyar helységnevek használatával kapcsolatban. Az akadémiai intézet válaszlevelében a magyar helységnevek használata mellett foglalt állást, és javasolta a köznévi előtaggal ellátott hosszabb névváltozatok használatát, pl. Tiszaásvány, Tiszaágtelek stb. |
Tétel ukránul Товариство угорської культури Закарпаття звернулося до Інституту мовознавства Академії наук Угорщини з проханням висловити свою позицію щодо використання угорськомовних назв населених пунктів Закарпаття. Наукова установа у листі-відповіді висловилася за використання угорських назв, рекомендуючи вживання довших власних назв, доповнених часткою – загальною назвою. Наприклад, Тісоашвань, Тісоагтелек тощо. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév KMKSZ, MTA |
Intézménynév ukránul Академія наук Угорщини, Товариство угорської культури Закарпаття |
Tárgyszó ukránul угорські назви населених пунктів, назва населеного пункту, використання мови |
Év 1990. |
Hónap november |
Nap 25. |
Tétel Beregszászban népszavazást tartottak a város elnevezése ügyében. 14.478 szavazó közül 12.457-en a Beregszász név mellett voksoltak a Beregovo ellenében. A referendum eredményét a hatóságok nem vették figyelembe. – Megalakult az Ukrán Köztársasági Párt megyei szervezete. |
Tétel ukránul У Берегові проведено референдум щодо зміни назви міста. З 14.478 виборців 12.457 осіб проголосувало за назву «Берегсас». Результати народного волевиявлення органи влади не взяли до уваги. – Установча конференція Закарпатської обласної організації Української республіканської партії. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Beregszász |
Helyszín ukránul Берегове |
Intézménynév Ukrán Köztársasági Párt megyei szervezete |
Intézménynév ukránul Українська республіканська партія |
Tárgyszó ukránul референдум, назва населеного пункту, використання рідної мови, використання мови |
Év 1990. |
Hónap december |
Nap 6. |
Tétel A Területi Tanács levelet intézett a Szovjet Hungarológiai Központhoz, amelyben a Beregszászi járás 19 településének magyar nevéről kért állásfoglalást. A Központ elkészítette a terület minden egyes településéről azt a kimutatást, amely alapján a területi tanács bizottsága elbírálhatta (jóváhagyhatta) a visszaállítandó történelmi neveket. |
Tétel ukránul Обласна рада направила запит до Радянського центру гунгарології щодо використання угорських назв 19 населених пунктів Берегівського району. Центр підготував висновок по кожному населеному пункту, на підставі якого комісія облради винесла рішення про повернення окремим населеним пунктам їхніх історичних назв. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév Hungarológiai Központ |
Intézménynév ukránul Центр гунгарології |
Tárgyszó ukránul назви населених пунктів, використання мови, використання рідної мови |
Év 1991. |
Hónap augusztus |
Nap 21. |
Tétel Moszkvában Borisz Jelcin orosz elnök bejelentette a puccs meghiúsulását. A katonaságot visszarendelték a laktanyákba. |
Tétel ukránul У Москві Президент РРФСР Борис Єльцин оголосив провал путчу. Військових спрямували в казарми. |
Név Borisz Jelcin |
Név ukránul Борис Єльцин |
Helyszín Moszkva |
Helyszín ukránul Москва |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul радянська армія, державний переворот |
Év 1997. |
Hónap június |
Nap 2. |
Tétel Aláírták az ukrán–román alapszerződést. Az államközi dokumentum biztosítja az Ukrajnában élő román nemzeti kisebbség jogait, többek között a szabad nyelvhasználatra vonatkozóan. A szerződés értelmében létrejött a nemzeti kisebbségek ügyében rendszeresen ülésező ukrán–román vegyes bizottság. |
Tétel ukránul Підписано договір «Про відносини добросусідства і співробітництва» між Україною та Румунією. Міждержавна угода гарантувала забезпечення прав румунської національної меншини в Україні, зокрема право на вільне використання рідної мови. Відповідно до договору було створено українсько-румунську змішану комісію, яка на своїх регулярних засіданнях займалася питаннями нацменшин. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul українсько-романські відносини, основний договір, румунська національна меншина, використання мови |
Év 1998. |
Hónap november |
Nap 4. |
Tétel Katasztrofális árhullám söpört végig Kárpátalján, a Tisza mentén, amely emberi áldozatokat is követelt és mintegy 810 millió hrivnya kárt okozott. |
Tétel ukránul На Закарпатті почався катастрофічний паводок, який призвів до людських жертв і спричинив матеріальні збитки на загальну суму 810 млн. грн. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Kárpátalja |
Helyszín ukránul Закарпаття |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul повінь, жертви |
Év 1999. |
Hónap december |
Nap 14. |
Tétel Az Alkotmánybíróság N10-рп/99. számú állásfoglalása értelmében Ukrajnában nemcsak egyetlen államnyelv van (az ukrán), hanem hivatalos nyelvből is csak egy lehet, mégpedig az államnyelv: „Az államnyelv (hivatalos nyelv) alatt az a nyelv értendő, mely az állam által ráruházott jogi státusa alapján a társadalmi élet nyilvános szféráiban a kötelező érintkezés nyelve”. A „társadalmi élet nyilvános szférái” alatt az alkotmánybírók a törvényhozó, a végrehajtó és a bírói hatalom, valamint az egyéb állami szervek és az önkormányzatok munkájának, határozatainak, ügyvitelének, illetve a közöttük való együttműködésnek a területét értik. A helyi önkormányzatok, a Krími Autonóm Köztársaság önkormányzatai és azok végrehajtó szervei Ukrajna törvényei által meghatározott rendben az államnyelv mellett használhatják az orosz nyelvet és más nemzeti kisebbségek nyelveit is Ukrajna törvényei által meghatározott keretek között. |
Tétel ukránul Проголошується рішення Конституційного Суду України №10-рп/99. У рішенні вказано, що українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом. Конституційний Суд дає визначення термінів «державна мова» та «офіційна мова»: «Під державною (офіційною) мовою розуміється мова, якій державою надано правовий статус обов’язкового спілкування у публічних сферах суспільного життя». «Поряд з державною мовою при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України.» |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul державна мова, конституційний суд, використання мови, українська мова |
Év 2000. |
Hónap november |
Nap 21. |
Tétel Ökörmezőn [Міжгір'я] emlékművet állítottak a település szülöttjének, Vaszil Hrendzsa-Donszkij írónak, közéleti személyiségnek. |
Tétel ukránul У Міжгір’ї урочисто відкрито пам’ятник поетові й громадському діячеві Закарпаття Василю Гренджі-Донському, який тут народився. |
Név Vaszil Hrendzsa-Donszkij |
Név ukránul Василь Гренджа-Донський |
Helyszín Ökörmező |
Helyszín ukránul Міжгір'я |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul пам’ятник |
Év 2001. |
Hónap december |
Nap 5-14. |
Tétel Első ízben országos népszámlálás tartottak a független Ukrajnában. Kárpátalja lakossága 1.254.614 fő. |
Tétel ukránul В Україні проведено перший за роки державної незалежності перепис населення. Чисельність населення Закарпаття становить 1.254.614 осіб. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Ukrajna, Kárpátalja |
Helyszín ukránul Україна, Закарпаття |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul перепис населення |
Év 2003. |
Hónap október |
Nap 2. |
Tétel Megjelent Az ukrán nyelv fejlődésének és funkcionálásának állami programja a 2004–2010. évekre című dokumentum, mely az ukrán nyelv államnyelvi státuszának megerősítését tűzi ki célul. A dokumentum alapján Kárpátalja is kidolgozta saját vonatkozó regionális programját. |
Tétel ukránul Верховна Рада України прийняла «Державну програму розвитку і функціонування української мови на 2004 – 2010 роки». Одним із вирішальних завдань програми є зміцнення статусу української мови як державної. На основі документу, в Закарпатській області розроблено регіональна програма розвитку і функціонування української мови. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul українська мова, державна мова, використання мови |
Év 2003. |
Hónap november |
Nap 1. |
Tétel Magyarország és Ukrajna között bevezették az aszimmetrikus vízumrendszert: az ukrán állampolgárok vízummal utazhatnak Magyarországra, a magyar állampolgárok továbbra is vízummentesen léphetnek Ukrajna területére. |
Tétel ukránul Між Угорщиною та Україною введено асиметричний (тобто односторонній) візовий режим. Aсиметричний візовий режим передбачає, що громадяни України їздять до Угорщини за візами, а громадяни Угорщини відвідують Україну без віз. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Magyarország, Ukrajna |
Helyszín ukránul Угорщина, Україна |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul візовий режим, перетин кордону, угорсько-українські відносини |
Év 2006. |
Hónap október |
Nap 23. |
Tétel Viktor Juscsenko ukrán elnök részt vett az 1956-os forradalom és szabadságharc 50. évfordulójának budapesti ünnepségein. Juscsenko kétoldalú megbeszélést folytatott Sólyom László magyar köztársasági elnökkel. |
Tétel ukránul Президент України Віктор Ющенко взяв участь в ювілейних торжествах у Будапешті з нагоди 50-ї річниці революції і визвольної боротьби 1956 року. Глава української держави провів двосторонні переговори з Президентом Республіки Ласло Шойомом. |
Név Viktor Juscsenko, Sólyom László |
Név ukránul Віктор Ющенко, Ласло Шойом |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul ювілейні торжестві, офіційне відвідування, революція 1956-го року |
Év 2008. |
Hónap április |
Nap 22. |
Tétel Ukrajna Alkotmánybírósága állásfoglalást adott ki, miszerint az ukrán nyelv államnyelvi státusa az állam alkotmányos rendjének az állam területével, fővárosával, állami szimbólumaival azonos szintű összetevője. |
Tétel ukránul Опубліковано рішення Конституційного Суду України № 8-рп, згідно з яким статус української мови як державної є складовою конституційного ладу держави нарівні з її територією, столицею, державними символами. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Ukrajna |
Helyszín ukránul Україна |
Intézménynév Ukrajna Alkotmánybíróság |
Intézménynév ukránul Конституційний Суду України |
Tárgyszó ukránul українська мова, державна мова, використання мови |
Év 2009. |
Hónap április |
Nap 28. |
Tétel Sólyom László magyar és Viktor Juscsenko ukrán köztársasági elnök Budapesten találkozott egymással. Elhangzott, hogy Magyarország támogatja Ukrajna közeledését az Európai Unióhoz és a NATO-hoz. Másnap közösen felavatták az 1932–33-as ukrajnai nagy éhínség (holodomor) áldozatainak emlékművét. |
Tétel ukránul Президенти Угорщини Ласло Шойом і України Віктор Ющенко зустрілися у Будапешті. Угорщина заявила про підтримку курсу України на зближення з Європейським Союзом і НАТО. Також на зустрічі обговорювались питання, що стосувалися освітніх проблем угорської меншини Закарпаття. Наступного дня глави держав відкрили пам’ятник жертвам Голодомору в Україні. |
Név Sólyom László, Viktor Juscsenko |
Név ukránul Ласло Шойом, Віктор Ющенко |
Helyszín Budapest |
Helyszín ukránul Будапешт |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul офіційне відвідування, пам'ятник, голодомор |
Év 2009. |
Hónap május |
Nap 28. |
Tétel Az Ungvári Nemzeti Egyetemen létrejött a Politikai Regionalizmus Kutatóintézet. |
Tétel ukránul Створено Науково-дослідний інститут політичної регіоналістики при Ужгородському національному університеті. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Ungvár |
Helyszín ukránul Ужгород |
Intézménynév Ungvári Nemzeti Egyetem, Politikai Regionalizmus Kutatóintézet |
Intézménynév ukránul Ужгородський національний університет, Науково-дослідний інститут політичної регіоналістики |
Tárgyszó ukránul дослідження |
Év 2009. |
Hónap június |
Nap 9-10. |
Tétel Ungváron nemzetközi tudományos szemináriumot szerveztek az ukrán állami nyelvpolitika, valamint az ukrán–magyar, ukrán–szlovák és ukrán–román kisebbségi vegyes bizottság ajánlásai kárpátaljai megvalósításának kérdéseiről az ukrán nyelvnek a nemzeti kisebbségek iskoláiban való oktatása kérdéskörének apropóján. |
Tétel ukránul В Ужгороді організовано міжнародний науково-методичний семінар, присвячений питанням реалізації державної мовної політики України та пропозицій міжурядових змішаних українсько-угорської, українсько-словацької та українсько-румунської комісій з питань забезпечення прав національних меншин щодо вивчення української мови як державної. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Ungvár |
Helyszín ukránul Ужгород |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul мовна політика, використання мови, національності, освіта, використання мови у школах |
Év 2010. |
Hónap január |
Nap 20. |
Tétel A beregszászi Európa–Magyar Házban A magyar nyelv jövője a Kárpát-medencében címmel értelmiségi fórumot tartottak. Vitaindító előadást tartott Pomogáts Béla irodalomtörténész, a Magyar Nyelv és Kultúra Nemzetközi Társasága – Anyanyelvi Konferencia elnöke. Felszólalt Szili Katalin, a Kárpát-medencei Magyar Képviselők Fóruma (KMKF) Állandó Bizottságának elnöke. |
Tétel ukránul В Угорському домі «Європа» (м. Берегово) відбувся форум інтелігенції «Майбутнє угорської мови в Карпатському басейні». До дискусії спонукав виступ голови Міжнародного товариства угорської мови й культури Бейло Помогача. На форумі також виступила Каталін Сілі, голова постійної комісії Форуму угорських депутатів Карпатського басейну. |
Név Pomogáts Béla, Szili Katalin |
Név ukránul Бейло Помогач, Каталін Сілі |
Helyszín Beregszász |
Helyszín ukránul Берегове |
Intézménynév |
Intézménynév ukránul |
Tárgyszó ukránul угорська мова, використання мови |
Év 2010. |
Hónap március |
Nap 25. |
Tétel Ukrajna Oktatási és Tudományos Minisztériumának 238. sz. rendelete kimondta, hogy a felsőoktatásba jelentkezők számára az ukrán nyelv és irodalom vizsga továbbra is kötelező marad, ám (az idegen nyelv kivételével) a többi tantárgy tesztjeit le kell fordítani krími tatár, moldáv, lengyel, orosz román és magyar nyelvre. A rendelet gyakorlatilag hatályon kívül helyezi a tárcának egyszer sem alkalmazott 2008. január 24-i rendeletét, melynek értelmében 2010-ben már valamennyi érettségi-felvételi tárgyból ukrán nyelven kellett volna vizsgázniuk azoknak, akik egyetemen, főiskolán szerették volna folytatni tanulmányaikat. |
Tétel ukránul Опубліковано наказ Міністерства освіти і науки України «Про внесення змін до нормативно-правових актів Міністерства освіти і науки України щодо зовнішнього незалежного оцінювання в 2010 році» № 238, згідно з яким іспит з української мови та літератури й надалі залишається обов’язковим для вступників до ВНЗ, а тестові завдання з інших предметів (за винятком іноземної мови) за бажання випускника необхідно перекласти на кримськотатарську, молдовську, польську, російську, румунську та угорську мови. Таким чином, наказ Міністерства від 24 січня 2008 року, який передбачав, що у 2010 році іспити з усіх предметів абітурієнти ВНЗ повинні складати українською мовою, не був застосований. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Ukrajna |
Helyszín ukránul Україна |
Intézménynév Ukrajna Oktatási és Tudományos Minisztériuma |
Intézménynév ukránul Міністерсвто освіти і науки України |
Tárgyszó ukránul ЗНО, українська мова та література, вступна кампанія |
Év 2010. |
Hónap július |
Nap 7. |
Tétel Ukrajna Legfelsőbb Tanácsa elfogadja a jogrendről és a bírák státusáról szóló törvényt, mely szerint a bíróságok az államnyelv mellett a regionális vagy kisebbségi nyelveket is használhatják. |
Tétel ukránul Верховна Рада прийняла Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-IV, згідно з яким суди, крім державної мови, можуть використовувати регіональні або мови меншин. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín |
Helyszín ukránul |
Intézménynév Ukrajna Legfelsőbb Tanácsa |
Intézménynév ukránul Верховна Рада |
Tárgyszó ukránul судова лада, статус суддів, державна мова, використання мови, мова національних меншин |