Kárpátalja évszámokban 1867–2010
Пошук українською мовою за ключовими словами, назвою місця та установи, і за прізвищами постетей можливий з використанням поля пошуку.
Vehes Mikola – Molnár D. István – Molnár József – Osztapec, Jurij – Oficinszkij Román – Tokar Marian – Fedinec Csilla – Csernicskó István:
Хроніка Закарпаття 1867–2010 / Hronika Zakarpattja 1867–2010 / Kárpátalja évszámokban 1867–2010
Studia regionalistica . Ungvári Nemzeti Egyetem Politikai Regionalizmus Kutatóintézete,Vydavnyctvo UZHNU "Goverla" Uzgorod, 2011.
Év | Hónap | Nap | Tétel | Tétel ukránul | Név | Név ukránul | Helyszín | Helyszín ukránul | Intézménynév | Intézménynév ukránul | Tárgyszó ukránul |
Év 1944. |
Hónap augusztus |
Nap 26. |
Tétel Kárpátalján földet ért a partizánmozgalom ukrán törzskara és a Magyarországi Kommunista Párt Központi Bizottsága képviselői által megalakított partizánegység Iván Priscsepa parancsnokságával. |
Tétel ukránul У Закарпатті десантувався сформований Українським штабом партизанського руху спільно з представниками ЦК Комуністичної партії Угорщини партизанський загін під командуванням Івана Прищепи. |
Név Iván Priscsepa |
Név ukránul Іван Прищепа |
Helyszín Kárpátalja |
Helyszín ukránul Закарпаття |
Intézménynév Magyarországi Kommunista Párt |
Intézménynév ukránul Комуністична партія Угорщини |
Tárgyszó ukránul партизани, українці |
Év 1945. |
Hónap március |
Nap 1. |
Tétel Eperjesen [Prešov] az ukrán települések küldötteinek kongresszusán megalakították az Eperjesi Ukrán Néptanácsot, amelyik állást foglalt az ukrán etnikai területeknek az Ukrán SZSZK-val való „újraegyesítése” mellett. 1945 nyarán aláírásgyűjtő kampány indult az Eperjesi járásban, hogy a terület Kárpátontúli Ukrajnához csatlakozhasson. A Szovjetunió jóváhagyásával a csehszlovák hatóságok azonban leállították a kezdeményezést. |
Tétel ukránul У Пряшеві на з’їзді делеґатів від українських населених пунктів та округів створено Українську народну раду Пряшівщини. Вона також стала на шлях «возз’єднання» україномовних північно-східних районів Словаччини із Закарпатською Україною в складі Української РСР. Широка кампанія збору підписів про приєднання Пряшівщини до Закарпатської України мала місце влітку 1945 року. За згодою СРСР цей возз’єднавчий рух паралізували. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Eperjes [Prešov], |
Helyszín ukránul Пряшів |
Intézménynév Eperjesi Ukrán Néptanács, Ukrán SzSzK, |
Intézménynév ukránul Українська народна рада Пряшівщини, Українська РСР |
Tárgyszó ukránul возз’єднання, українці, збір підписів, Радянсько-чехословацькі відносини, територіальна цілісність, |
Év 1945. |
Hónap október |
Nap 10. |
Tétel Összeült az eperjesi helyi és járási népi bizottságok második kongresszusa. A kongresszus követelte, hogy az ukránokat ne tekintsék nemzeti kisebbségnek, hanem az ukránok és a szlovákok egyenlő jogokkal rendelkezzenek a közélet minden területén. 1952 decemberében betiltották az Eperjesi Ukrán Néptanácsot, s helyette 1954-ben megalakult a (csehszlovákiai) Ukrán Dolgozók Kulturális Szövetsége. |
Tétel ukránul Пройшов Другий всенародний з’їзд делегатів від місцевих і окружних народних комітетів Пряшівщини. З’їзд рішуче висловився проти тлумачення українців Пряшівщини як національної меншини і наполіг на послідовному втіленні у словацько-українських відносинах принципу «рівного з рівним» в усіх галузях суспільного життя. У грудні 1952 року влада припинила діяльність Української народної ради Пряшівщини. Новим представником інтересів українського населення стала Культурна спілка українських трудящих, заснована у 1954 році. |
Név |
Név ukránul |
Helyszín Eperjes, |
Helyszín ukránul Прешов |
Intézménynév Eperjesi Ukrán Néptanács, Ukrán Dolgozók Kulturális Szövetsége, |
Intézménynév ukránul Українська народна рада Пряшівщини, Культурна спілка українських трудящих |
Tárgyszó ukránul Народний комітет, конгрес, національна меншина, словаки, українці, рівність перед законом, створення вищого навчального закладу |
Év 1991. |
Hónap május |
Nap |
Tétel Budapesten megalakult a Magyarországi Ukrán-Ruszin Kulturális Egyesület. 1993-ben önállósodott a Magyarországi Ukrán Kulturális Egyesület (elnöke Hartyányi Jaroszlava) és a Ruszin Kulturális Egyesület (elnöke Szilcer-Likovics Olga). |
Tétel ukránul У м. Будапешт засновано Товариство українсько-русинської культури Угорщини. У 1993 році стали самостійними Товариство української культури Угорщини (голова Я. Хортяні) та Товариство русинської культури Угорщини (голова О. Сільцер-Ликович). |
Név Hartyányi Jaroszlava, Szilcer-Likovics Olga |
Név ukránul Я. Хортяні, О. Сільцер-Ликович |
Helyszín Budapest |
Helyszín ukránul Будапешт |
Intézménynév Magyarországi Ukrán-Ruszin Kulturális Egyesület |
Intézménynév ukránul Товариство української культури Угорщини, Товариство русинської культури Угорщини |
Tárgyszó ukránul заснування інституції, русини, українці, товариство |