TK | Kisebbségkutató Intézet

Kárpátalja évszámokban 1867–2010

Keresőmező

Év

Hónap

Nap

Пошук українською мовою за ключовими словами, назвою місця та установи, і за прізвищами постетей можливий з використанням поля пошуку.

Vehes Mikola – Molnár D. István – Molnár József – Osztapec, Jurij – Oficinszkij Román – Tokar Marian – Fedinec Csilla – Csernicskó István:

Хроніка Закарпаття 1867–2010 / Hronika Zakarpattja 1867–2010 / Kárpátalja évszámokban 1867–2010

Studia regionalistica . Ungvári Nemzeti Egyetem Politikai Regionalizmus Kutatóintézete,Vydavnyctvo UZHNU "Goverla" Uzgorod, 2011.

Év	Hónap	Nap	Tétel	Tétel ukránul	Név	Név ukránul	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul
Év 1884.	Hónap június	Nap 13-22.	Tétel Országgyűlési választásokat tartottak, képviselők Ung vármegyéből Bernáth Dezső, Harkányi Károly, Tomcsányi László, Török József, Bereg vármegyéből Abonyi Emil, Literáty Ödön, Lónyay Sándor, Ugocsa vármegyéből György Endre, Teleszky István, Máramaros vármegyéből Kricsfalussy Vilmos, Mihályi Péter, Szilágyi István, Urányi Imre, Várady Gábor.	Tétel ukránul Відбулися вибори до Державних Зборів (парламенту). Депутатами від Ужанського комітату стали Дежев Бернат, Кароль Горкані, Ласло Томчані, Йожеф Терек, від Березького комітату – Еміл Абоні, Еден Літераті, Шандор Лоняі, від Угочанського комітату – Ендре Дєрдь, Іштван Телескі, від Марамороського комітату – Вільмош Крічфолуші, Пейтер Мігаї, Іштван Сіладі, Імре Урані, Габор Вароді.	Név Bernáth Dezső, Harkányi Károly, Tomcsányi László, Török József, Abonyi Emil, Literáty Ödön, Lónyay Sándor, György Endre, Teleszky István, Kricsfalussy Vilmos, Mihályi Péter, Szilágyi István, Urányi Imre, Várady Gábor	Név ukránul Бернат Дежев, Горкані Кароль, Томчані Ласло, Терек Йожеф, Абоні Еміл, Літераті Еден, Лоняі Шандор, Дьнрдь Ендре, Телескі Іштван, Кричфолуші Вілмош, Мігалі Петер, Сіладі Іштван, Урані Імре, Вароді Габор	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul парламентські вибори
Év 1897.	Hónap február	Nap	Tétel Budapesten miniszterelnökségi értekezleten döntöttek a ruszin gazdasági segítő akció megindításáráról.	Tétel ukránul У Будапешті на засіданні уряду під головуванням прем’єр-міністра було прийнято рішення про початок економічної акції, що мала покращити матеріальне становище русинів.	Név	Név ukránul	Helyszín Budapest	Helyszín ukránul Будапешт	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul уряд, економічна допоміжна акція, розвиток економіки, покращення становище
Év 1897.	Hónap március	Nap 8.	Tétel Firczák Gyula püspök és a történeti Kárpátalja képviselői memorandumot adtak ki Emlékirat az Északkeleti Kárpátok közt és Kárpátalján lakó ruthén nyelvű nép szellemi és anyagi viszonyainak elősegítése és felvirágoztatása tárgyában címmel.	Tétel ukránul Єпископ Юлій Фірцак та депутати від Закарпаття видали «Меморандум з приводу духовного і матеріального становища та розвитку рутенців, які проживають у північно-східній частині Карпат і на Закарпатті».	Név Firczák Gyula	Név ukránul Юлій Фірцак	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul меморандум, русини, покращення становище, розвиток економіки
Év 1897.	Hónap április	Nap 1.	Tétel A Kelet című lapban Máthé Miklós A ruthén nyelvért címmel közölt írása nyomán vitasorozat indult. Máthé többek között így fogalmazott: „A czélért fogunk küzdeni, hogy népünk nyelvét fejlesszük s feledjük el örökre a múlt egyes politikai rémképeit…”.	Tétel ukránul У часописі «Келет» («Схід») розгорілася дискусія з приводу публікації Міклоша Матей «За рутенську мову». У статті Матей, зокрема, стверджував: «Ми будемо боротися за свою мету, щоб розвивалася мова нашого народу і щоб навіки забути політичні жахи минулого…».	Név Máthé Miklós	Név ukránul Міклош Матей	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul рутенська мова, русинська мова, питання національностей, русини
Év 1897.	Hónap október	Nap 7.	Tétel Egán Ede megkapta a hivatalos megbízást Darányi Ignác földművelésügyi minisztertől, hogy a ruszin gazdasági segítő programot, az ún. hegyvidéki akciót miniszteri biztosként irányítsa. Egán 1901-ben tisztázatlan körülmények között meghalt és helyette a hegyvidéki kirendeltség vezetését Kazy József vette át.	Tétel ukránul Едмунд Еган офіційно призначений уповноваженим міністра сільського господарства Ігнаца Дорані для здійснення Верховинської господарської акції – програми, що має покращити економічне становище русинів. 1901 року Едмунд Еган загинув за нез’ясованих обставин і замість нього керівником Верховинської акції був призначений Йожеф Козі.	Név Egán Ede, Darányi Ignác, Kazy József	Név ukránul Едмунд Еган, Ігнац Дорані, Йожеф Козі.	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul експозитура гірських районів, русини, економічна допоміжна акція, розвиток економіки, верховинська акція
Év 1918.	Hónap november	Nap 6.	Tétel Ungváron megalakult a Magyarországi Rutének Néptanácsa (elnök Szabó Simon görög katolikus kanonok, titkár Avgusztin Volosin). Programjuk többek között kimondta: „A magyarországi rutén nép ragaszkodik az őshaza integritásához, és tiltakozik mindazok működése ellen, akik a magyarországi rutént el akarják szakítani az anyaországtól, és veszélyeztetik Magyarország területi egységét.”	Tétel ukránul В Ужгороді Рада угорських рутенів, куди увійшли переважно священики греко-католицької церкви та окремі представники інтелігенції (голова О. Сабов, секретар А. Волошин), ухвалила рішення про цілісність Угорщини і програму розвитку Закарпаття в її складі із забезпеченням прав «нашого угрорусского народа».	Név Szabó Simon, Avgusztin Volosin	Név ukránul С. Сабов, А. Волошин	Helyszín Ungvár	Helyszín ukránul Ужгород	Intézménynév Magyarországi Rutének Néptanácsa	Intézménynév ukránul Рада угорських рутенів	Tárgyszó ukránul заснування організації, самостійність, національна рада, територіальна цілісність, греко-католицька церква
Év 1918.	Hónap december	Nap 1.	Tétel A magyar kormány Szabó Oreszt ungi kormánybiztost „a magyarországi rutén nemzet önrendelkezési joga gyakorlásának előkészítése céljából Máramaros, Ugocsa, Bereg, Ung, Zemplén, Sáros, Szepes és Abaúj-Torna vármegyék rutén lakta területeire kiterjedő hatáskörrel” felállított Budapest székhelyű kormánybiztossághoz kormánybiztosnak nevezte ki.	Tétel ukránul Угорський уряд призначив Ореста Сабова – урядового комісара Ужанської жупи – урядовим комісаром Будапештського урядового комісаріату для «підготовки практичного впровадження права на самовизначення угорсько-рутенського народу, з повноваженнями на території проживання руського населення в жупах Мараморош, Уґоча, Береґ, Унґ, Земплен, Шарош, Сепеш, Абауй-Торна».	Név Szabó Oreszt	Név ukránul Орест Сабов	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul угорський уряд, урядовий комісар, русини, самостійність, призначення, національна політика, автономія
Év 1918.	Hónap december	Nap 10.	Tétel Budapesten tanácskoztak a ruszinok képviselőivel a Ruszka Krajna autonómia-tervezetről. Ekkor használták először nyilvánosan a „rutén” helyett a „ruszin” népnevet.	Tétel ukránul У Будапешті проведено нараду з представниками русинів щодо проекту автономії Руської Крайни. На засіданні вперше офіційно було вжито етнонім «русини» замість «рутенці».	Név	Név ukránul	Helyszín Budapest	Helyszín ukránul Будапешт	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul переговори, русини, Руська Країна, проект автономії, самостійність, автономія, національна політика
Év 1918.	Hónap december	Nap 21.	Tétel Ezen a napon elfogadták, 1918. december 25-én pedig életbe léptették a X. Néptörvényt „a Magyarországon élő ruszin (ruthén) nemzet autonómiájáról”, mely kimondja, hogy „Ruszka Krajna néven autonóm jogterület (kormányzósági terület) alakíttatik”. Az 1. § szerint „A Magyarországon élő ruszin (ruthén) nemzetet saját beligazgatásának, igazságszolgáltatásának, közművelődésének, vallása gyakorlatának és nyelve használatának körében mind törvényhozási, mind kormányzati tekintetben teljes önrendelkezési jog illeti meg, amelyre nézve a jelen törvényben foglalt szabályok irányadók.” A 9. § szerint „Ruszka Krajnában a nem ruszin nyelvű népesség helyhatósági és kulturális autonómiája biztosíttatik.”	Tétel ukránul Парламент Угорщини прийняв Народний закон № X «Про національну автономію русинів (рутенців), що проживають в Угорщині», який набув чинності 25 грудня. Передбачалось створення автономної території під назвою «Руська Крайна». Перший параграф закону проголошував, що «русинам (рутенцям), які живуть в Угорщині, належить повне право самоврядування в питаннях внутрішньої адміністрації, правосуддя, публічного шкільництва й навчання, народної культури, релігії та вживання мови як у сфері законодавчої, так і виконавчої влади, для чого даним законом передбачені відповідні постанови». Згідно з дев’ятим параграфом закону, «в Руській Крайні не русинське народонаселення забезпечуватиметься місцевою адміністративною та культурною автономією».	Név	Név ukránul	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul русини, автономія, Руська Країна, автономна територія, самостійність
Év 1919.	Hónap január	Nap 18.	Tétel Megnyílt az első világháborút lezáró párizsi békekonferencia. A csehszlovák kormány nevében Edvard Beneš és Karel Kramař volt jelen, akik a ruszinok képviseletére meghívták Gregory Zhatkovychot és Julij Gardosht, az amerikai ruszinok küldötteit és Anton Beszkidet, az Eperjesi Ruszin Nemzeti Tanács elnökét. Beneš és Kramař a csehszlovák ügyekben 11 feljegyzést terjesztettek be, ezek közül az egyik a „magyarországi ruszinokra” vonatkozott. Az általuk lakott területekre való csehszlovák igényt nemzeti elvre alapozták.	Tétel ukránul Відкриття Паризької мирної конференції, скликаної державами-переможницями у Першій світовій війні для створення мирних договорів із переможеними країнами. Чехословацький уряд представляли Едвард Бенеш і Карел Крамар, які запросили для представництва Закарпаття Григорія Жатковича і Юлія Ґардоша від американських русинів та Антона Бескида – голову Пряшівської Руської Народної Ради. Бенеш і Крамар внесли 11 подань, що стосувались чехословацьких справ, із них одне щодо «угорських русинів». Чехословацькі претензії щодо територій, де проживали русини, базувалися на посиланнях на національні принципи.	Név Edvard Beneš, Karel Kramař, Gregory Zhatkovych, Julij Gardosh, Anton Beszkidet	Név ukránul Едвард Бенеш, Карел Крамар, Григорія Жаткович, Юлій Ґардош, Антон Бескид	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul Паризька мирна конференція, чехословацький уряд, територіальні вимоги, територіальна цілісність, американські русини, народна рада
Év 1919.	Hónap május	Nap 8.	Tétel A csehszlovák megszállás alatt levő Ungváron az eperjesi, az ungvári és a huszti ruszin tanácsok közös gyűlésükön megalakították a Központi Orosz Nemzeti Tanácsot. Elnök: Beszkid Anton. A Tanács kimondta a Csehszlovákiához való „önkéntes” csatlakozást.	Tétel ukránul В окупованому Чехословаччиною Ужгороді Пряшівська, Ужгородська і Хустська Руські Народні Ради на спільному засіданні утворили Центральну Руську Народну Раду (голова – Антон Бескид). Рада проголосила «добровільне» приєднання до Чехословаччини.	Név Beszkid Anton	Név ukránul Антон Бескид	Helyszín Ungvár	Helyszín ukránul Ужгород	Intézménynév Központi Orosz Nemzeti Tanács	Intézménynév ukránul Руська Народна Рада	Tárgyszó ukránul чехословацька окупація, русини, народна рада, самостійність, заснування інституції, приєднання
Év 1919.	Hónap augusztus	Nap 20.	Tétel Ungváron Jan Breichát beiktatták a ruszin terület polgári igazgatása vezetőjének tisztébe.	Tétel ukránul В Ужгороді Ян Брейха вступив на посаду адміністратора Цивільного управління краю.	Név Jan Breicha,	Név ukránul Ян Брейха	Helyszín Ungvár	Helyszín ukránul Ужгород	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul руська територія, адміністрація, русини
Év 1921.	Hónap július	Nap 20.	Tétel Megtartotta első ülését a Ruszinszkói Földtanács, a kárpátaljai földhivatal tanácsadó szerve. A határozat: ősszel megkezdik a síkvidéki területek volt uradalmi birtokainak parcellázását, ahova szegény ruszin (ukrán) családokat telepítenek.	Tétel ukránul Відбулося перше засідання Руської земельної ради – дорадчого органу Підкарпатського земельного управління. Прийнято рішення: у рівнинних місцевостях із колишніх поміщицьких володінь восени розпочати виділення земельних ділянок, на які поселятимуться бідні руські (українські) сім’ї.	Név	Név ukránul	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév Ruszinszkói Földtanács	Intézménynév ukránul Руська земельна рада	Tárgyszó ukránul земельне управління, виділення земельних ділянок, земельна реформа
Év 1923.	Hónap március	Nap 22.	Tétel Munkácson megalakult az Alekszandr Duchnovics nevét viselő ruszin kulturális-felvilágosító egyesület (Duchnovics Társaság).	Tétel ukránul У Мукачеві засноване Руське культурно-просвітницьке товариство імені Олександра Духновича (Общество имени А. Духновича).	Név Alekszandr Duchnovics	Név ukránul Олександр Духновича	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév Duchnovics Társaság	Intézménynév ukránul товариство імені Олександра Духновича	Tárgyszó ukránul русини, товариство, культурно-освітня діяльність, заснування інституції
Év 1938.	Hónap október	Nap 4.	Tétel Párkányi Ivánt (a köztársasági elnök személyi tanácsadóját a ruszin ügyekben) kinevezték a csehszlovák kormányban a podkarpatszka ruszi ügyek miniszterévé.	Tétel ukránul Івана Парканія (особистого радника президента республіки у справах русинів) призначено міністром у справах Підкарпатської Русі чехословацького уряду.	Név Párkány Iván	Név ukránul Іван Паркані	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul призначення, русини, чехословацький уряд
Év 1938.	Hónap október	Nap 8.	Tétel Ungváron közös ülést tartott a Központi Ukrán Nemzeti Tanács és a Központi Orosz Nemzeti Tanács. A két nemzeti tanács tagjaiból megalakították Podkarpatszka Rusz Nemzeti Tanácsát, amely első memorandumában kinyilatkoztatta, hogy magát az önrendelkezéssel és önkormányzattal bíró összes ruszin terület egyetlen törvényes képviselőjének tartja, a hatalmat azonnal át kell adni az autonóm kormánynak.	Tétel ukránul В Ужгороді Центральна Українська Народна Рада та Центральна Руська Народна Рада провели спільне засідання. З представників обох Народних Рад утворили Народну Раду Підкарпатської Русі, яка в першому своєму меморандумі заявила, що вважає себе єдиним законним представником руських територій, наділених правом самовизначення та самоврядування. Владу потрібно негайно передати автономному урядові.	Név	Név ukránul	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul народна рада, політична заява, русини, самоврядування, автономія
Év 1939.	Hónap március	Nap 20.	Tétel A magyar kormány „Kárpátalja most felszabadult ruszin többségű területének kormánybiztosává” nevezte ki Marina Gyula görög katolikus kanonokot. Kárpátalján katonai közigazgatás volt érvényben, melynek vezetője Novákovits Béla. – A Honvéd Vezérkar 18 órai helyzetjelentése szerint: „Seregtesteink a mai napon felvonulásukat befejezték. A megszállt ruszin terület megtisztítása tervszerűen folyik.”	Tétel ukránul Угорський уряд призначив греко-католицького каноніка Юлія Марину «урядовим комісаром щойно звільнених територій Підкарпаття з переважним проживанням русинського населення». Керівник військової адміністрації – Бейло Новакович. З доповіді гонведського генерального штабу на 18-у годину: «Наші армійські корпуси сьогодні завершили просування. Відбувається планомірна зачистка захоплених руських територій».	Név Marina Gyula, Novákovits Béla,	Név ukránul Юлій Марина, Бейло Новакович	Helyszín	Helyszín ukránul Honvéd Vezérkar	Intézménynév Генеральний штаб	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul урядовий комісар, призначення, військова адміністрація, русини, окупація
Év 1939.	Hónap március	Nap 21.	Tétel A Magyar Nemzet közölte Horthy Miklós kormányzó és Teleki Pál miniszterelnök közös kiáltványát Kárpátalja népéhez: „a rutén népnek a magyar államiság keretén belül meg kell kapnia az önkormányzatot, amelyet azon kívül való életében elérni nem tudott.”	Tétel ukránul Газета «Magyar Nemzet» («Мадяр Немзет») публікує спільне звернення регента Міклоша Горті та прем’єр-міністра Пала Телекі до населення Підкарпаття: «Рутенський народ у рамках угорської державності повинен отримати власне самоврядування, якого, проживаючи за її межами, досягти не зміг».	Név Horthy Miklós, Teleki Pál	Név ukránul Міклош Горті, Пал Телекі	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul політична заява, автономія, русини, національна політика
Év 1939.	Hónap március	Nap 27.	Tétel (március 27. – április 4.) Budapesten ülésezett a szlovák és a magyar bizottság a kárpátaljai határrendezés ügyében. A tárgyalások eredményeképpen április 7-én a magyar katonaság újabb településekre vonult be. A szlovák határok között csak a Szobránci járás /Okres Sobrance/ és a Szinnai járás /Okres Snina/ egy része maradt (74 település mintegy 45 ezer, többségében ruszin identitású lakossal). Az elcsatolt települések közigazgatásilag Kárpátaljához kerültek.	Tétel ukránul (27 березня – 4 квітня) У Будапешті працювала змішана словацько-угорська комісія, що завершила роботу підписанням протоколу про новий східний кордон між Словаччиною й Угорщиною. У підсумку 7 квітня угорські війська вступили у ряд інших населених пунктів. Словацька територія звузилася на один округ – Собранці та частину округу Сніна, де проживало близько 45 тисяч осіб у 74 селах. Переважало тут населення руської (української) національності. Приєднані землі адміністративно були включені до складу Підкарпаття.	Név	Név ukránul	Helyszín Budapest, Szobránci járás /Okres Sobrance/, Szinnai járás /Okres Snina/	Helyszín ukránul Будапешт, Собранецький район, Округ Сніна	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul визначення кордонів, словацько-угорські відносини, територіальна цілісність, русини, адміністрація
Év 1939.	Hónap június	Nap 22.	Tétel Elfogadták az 1939. évi VI. tc.-t a kárpátaljai területeknek az országgal való egyesítéséről és az 1939. évi 6.200. sz. M. E. (miniszterelnöki) rendeletet a kárpátaljai terület közigazgatásának ideiglenes rendezéséről. Ezek a dokumentumok szabályozták a katonai közigazgatást felváltó polgári közigazgatás kereteit. A sajátos közigazgatási berendezkedésű régió hivatalos neve: Kárpátaljai Kormányzóság, élén a kormányzói biztossal, aki közvetlenül az ország kormányzójának és miniszterelnökének tartozik elszámolással. Az 1939. évi 6.200. sz. M. E. rendelet 11. §-ának (1) pontja értelmében: „A kárpátaljai területen az állam hivatalos nyelve a magyar és a magyar-orosz.” Az 1939. évi 5.800. M. E. és 18.163. M. E. rendeletek is alátámasztották, hogy a ruszin nyelv a második államnyelv a régióban. – A képviselőházba tíz kárpátaljai képviselőt hívtak be (Bencze György, Boksay János, Bródy András, Demkó Mihály, Fenczik István, Földesi Gyula, Hajovics Péter, Homicsko Vladimir, Spák Iván, Zsegora Ödön). A Felvidéki Egyesült Magyar Párt részéről korábban behívottak: Egry Ferenc, Hokky Károly, Korláth Endre, Ortutay Jenő, R. Vozáry Aladár, Csuha Sándor.	Tétel ukránul Державні збори Угорщини прийняли закон № VI від 1939 року «Про з’єднання Підкарпаторуської території з Угорською державою», а прем’єр-міністр П. Телекі підписав розпорядження № 6.200 від 1939 року «Про тимчасове впорядкування адміністративного управління на повернених землях Підкарпатської Русі». Ці документи регулювали перехід від військового до цивільного управління краєм. Замість військової адміністрації було створено специфічну (у порівнянні з іншими адміністративно-територіальними одиницями Угорщини) інституцію – регентський комісаріат Підкарпатської території на чолі з регентським комісаром, що підкорявся виключно регенту країни та прем’єр-міністру. Згідно з пунктом 1 §11 розпорядження прем’єр-міністра Угорщини № 6.200, у Закарпатті «офіційними мовами держави є угорська та угорсько-руська» (тобто руська/українська). Цю офіційну двомовність підтверджують також постанови прем’єр-міністра № 5.800 та № 18.163, згідно з якими руська мова на Підкарпатті є другою державною мовою. – У Нижню палату угорського парламенту були запрошені від Підкарпаття: Юрій Бенце, Іван Бокшай, Андрій Броді, Михайло Демко, Стефан Фенцик, Юлій Фелдеші, Петро Гайович, Володимир Гомічко, Іван Шпак, Едмунд Жегора. Депутати історичного Закарпаття від Об’єднаної угорської партії Верхньої Угорщини: Ференц Егрі, Кароль Хоккі, Ендре Корлат, Євген Ортутай, Аладар Возарі, Олександр Чуга.	Név Bencze György, Boksay János, Bródy András, Demkó Mihály, Fenczik István, Földesi Gyula, Hajovics Péter, Homicsko Vladimir, Spák Iván, Zsegora Ödön, Egry Ferenc, Hokky Károly, Korláth Endre, Ortutay Jenő, R. Vozáry Aladár, Csuha Sándor	Név ukránul Юрій Бенце, Іван Бокшай, Андрій Броді, Михайло Демко, Стефан Фенцик, Юлій Фелдеші, Петро Гайович, Володимир Гомічко, Іван Шпак, Едмунд Жегора,Ференц Егрі, Кароль Хоккі, Ендре Корлат, Євген Ортутай, Аладар Возарі, Олександр Чуга	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév Kárpátalja Kormányzóság	Intézménynév ukránul Підкарпатська територія	Tárgyszó ukránul військова адміністрація, цивільна адміністрація, регентський комісар, русини, державна мова, Регентський комісаріат Підкарпатської території, русинська мова, парламент, офіційна мова
Év 1939.	Hónap augusztus	Nap 2.	Tétel A közhivatalok nyelvhasználatát szabályozó rendeletek (1939. évi 5.800. sz. és 6.200. sz. M. E.) kiegészítése (1939. évi 18.136. sz. M. E. rendelet) kimondta: „Kárpátalján a magyarorosz nyelv nem nemzetiségi nyelv, hanem második államnyelv. A nyelvkérdést gyakorlati kérdésnek kell tekinteni és semmi körülmények között sem szabad belőle politikumot csinálni.”	Tétel ukránul Постанова прем’єр-міністра № 18.136 від 1939 р. внесла доповнення до постанов № 5.800 від 1939 р. та № 6.200 від 1939 р., які регулювали використання мов у державних установах: «На Підкарпатті угро-руська мова не національна мова, а друга державна мова. Мовне питання повинне розглядатись у практичній площині, і ні в якому разі не можна з нього робити політичне питання».	Név	Név ukránul	Helyszín Kárpátalja	Helyszín ukránul Закарпаття	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul використання мови, офіційна мова, русини, державна мова
Év 1939.	Hónap szeptember	Nap	Tétel A vallás és közoktatásügyi miniszter 1939. évi 133.200/IX. sz. rendelete értelmében a szlovák, ruszin vagy német tanítási nyelvű iskolákban az államnyelvnek mint tantárgynak kötelező tanítása mellett anyanyelven folyik a tanítás, a még használatban levő tankönyvek hiányait addig a tanítók kötelesek megfelelő hazafias szellemű oktatással kiegészíteni, az 1939–1940. tanév még mindig átmenetinek tekinthető, az 1940–1941. tanévtől azonban az oktatás kizárólag a magyar tantervek szerint történik.	Tétel ukránul Згідно з розпорядженням міністра релігії та освіти № 133.200/IX. від 1939 р., у школах зі словацькою, руською і німецькою мовами навчання викладання предмету «угорська мова» – як державної мови – стає обов’язковим, решта уроків проводиться рідною мовою, нестачу підручників вчителі зобов’язані доповнювати відповідним духовно-патріотичним навчанням, 1939–1940 навчальний рік все ще розглядався як перехідний, але, починаючи з 1940–1941 навчального року, навчання проводитиметься виключно за угорськими навчальними програмами.	Név	Név ukránul	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul постанова, використання мови у школах, підручник, навчальний план, русини
Év 1991.	Hónap május	Nap	Tétel Budapesten megalakult a Magyarországi Ukrán-Ruszin Kulturális Egyesület. 1993-ben önállósodott a Magyarországi Ukrán Kulturális Egyesület (elnöke Hartyányi Jaroszlava) és a Ruszin Kulturális Egyesület (elnöke Szilcer-Likovics Olga).	Tétel ukránul У м. Будапешт засновано Товариство українсько-русинської культури Угорщини. У 1993 році стали самостійними Товариство української культури Угорщини (голова Я. Хортяні) та Товариство русинської культури Угорщини (голова О. Сільцер-Ликович).	Név Hartyányi Jaroszlava, Szilcer-Likovics Olga	Név ukránul Я. Хортяні, О. Сільцер-Ликович	Helyszín Budapest	Helyszín ukránul Будапешт	Intézménynév Magyarországi Ukrán-Ruszin Kulturális Egyesület	Intézménynév ukránul Товариство української культури Угорщини, Товариство русинської культури Угорщини	Tárgyszó ukránul заснування інституції, русини, українці, товариство
Év 1999.	Hónap június	Nap 24-27.	Tétel Ungváron rendezték meg az V. Ruszin Világkongresszust. A kongresszus résztvevői felhívásban kérték az ukrán államot, hogy ismerje el a ruszinokat.	Tétel ukránul В Ужгороді проходив V Світовий конгрес русинів. Основний лейтмотив виступів на зібранні та в прийнятому «Зверненні V Світового конгресу русинів до органів державної влади» – визнання русинської національності, внесення «русинів» до офіційного переліку національностей.	Név	Név ukránul	Helyszín Ungvár	Helyszín ukránul Ужгород	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul світовий конгрес, русини
Év 1999.	Hónap október	Nap 18.	Tétel Magyarországon az önkormányzati választásokon elért eremények alapján először alakult meg az Országos Ukrán Kisebbségi Önkormányzat és az Országos Ruszin Kisebbségi Önkormányzat.	Tétel ukránul За результатами виборів до органів самоврядування національних меншин УР вперше утворено Державне самоврядування українців Угорщини та Державне самоврядування русинів Угорщини.	Név	Név ukránul	Helyszín Magyarország	Helyszín ukránul Угорщина	Intézménynév Országos Ukrán Kisebbségi Önkormányzat, Országos Ruszin Kisebbségi Önkormányzat	Intézménynév ukránul Державне самоврядування українців Угорщини, Державне самоврядування русинів Угорщини	Tárgyszó ukránul місцеві вибори, заснування інституції, українська нація, русини
Év 2005.	Hónap április	Nap	Tétel Ungváron Ruszinisztikai Tudományos Központ nyílt.	Tétel ukránul В Ужгороді відкрито Науковий центр русиністики.	Név	Név ukránul	Helyszín Ungvár	Helyszín ukránul Ужгород	Intézménynév Ruszinisztikai Tudományos Központ	Intézménynév ukránul Науковий центр русиністики	Tárgyszó ukránul наука, русини
Év 2007.	Hónap március	Nap 7.	Tétel Az V. összehívási kárpátaljai megyei tanács elfogadta a 241. sz. határozatot a „ruszin” nemzetiség elismeréséről.	Tétel ukránul Закарпатська обласна рада народних депутатів V скликання прийняла рішення № 241 «Про визнання національності «русин».	Név	Név ukránul	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul русини, статус національностей
Év 2008.	Hónap október	Nap 25.	Tétel Munkácson tartották a ruszinok 2. európai kongresszusát, melyen memorandumot fogadtak el a ruszin államiság újjáélesztéséről. Az Ukrán Nemzeti Tudományos Akadémia Volodimir Koreckij Állam- és Jogtudományi Intézete, valamint Lingvisztikai Szakértői Hivatala szakértőinek véleménye szerint a dokumentum az állam területi egysége és alkotmányos rendje elleni uszítást tartalmaz.	Tétel ukránul Відбувся Другий європейський конгрес русинів у Мукачеві «Меморандум про прийняття акта проголошення відновлення русинської державності». Згідно з висновками наукових експертів Інституту держави і права ім. В. Корецького НАН України та Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України у документі є заклики до порушення територіальної цілісності та конституційного ладу України.	Név	Név ukránul	Helyszín Munkács	Helyszín ukránul Мукачево	Intézménynév Ukrán Nemzeti Tudományos Akadémia Volodimir Koreckij Állam- és Jogtudományi Intézet, Lingvisztikai Szakértői Hivatal	Intézménynév ukránul Інститут держави і права ім. В. Корецького НАН України, Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України	Tárgyszó ukránul русини, територіальна цілісність
Év 2009.	Hónap október	Nap 17.	Tétel Ungváron megemlékeztek az Ukrajnai Népi Mozgalom megalakulásának 20. évfordulójáról. A Mozgalom jeles kárpátaljai képviselői kitüntetéseket vehettek át.	Tétel ukránul В Ужгороді відбулося урочисте зібрання, присвячене 20-й річниці утворення Народного Руху України. Ветерани Руху були нагороджені пам’ятними знаками.	Név	Név ukránul	Helyszín Ungvár	Helyszín ukránul Ужгород	Intézménynév Ukrajnai Népi Mozgalom	Intézménynév ukránul Народний Рух України	Tárgyszó ukránul урочисте зібрання, нагородження
Év 2009.	Hónap december	Nap 22.	Tétel A Kárpátaljai Megyei Tanács ülésszakának döntésével Alekszandr Duhnovics (1803–1865) Kárpátaljai ruszinok című költeménye lett Kárpátalja hivatalos himnusza, Mihajlo Kerecman zenei feldolgozásában.	Tétel ukránul На сесії Закарпатської облради був затверджений офіційний гімн області. Їм стало музичний твір в обробці Михайла Керецмана на слова Олександра Духновича (1803–1865) «Підкарпатські русини ...».	Név Alekszandr Duhnovics, Mihajlo Kerecman	Név ukránul Олександр Духнович, Михайло Керецман	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév Kárpátaljai Megyei Tanács	Intézménynév ukránul Закарпатська обласна рада	Tárgyszó ukránul русини, гімн