TK | Kisebbségkutató Intézet

Kárpátalja évszámokban 1867–2010

Keresőmező

Év

Hónap

Nap

Пошук українською мовою за ключовими словами, назвою місця та установи, і за прізвищами постетей можливий з використанням поля пошуку.

Vehes Mikola – Molnár D. István – Molnár József – Osztapec, Jurij – Oficinszkij Román – Tokar Marian – Fedinec Csilla – Csernicskó István:

Хроніка Закарпаття 1867–2010 / Hronika Zakarpattja 1867–2010 / Kárpátalja évszámokban 1867–2010

Studia regionalistica . Ungvári Nemzeti Egyetem Politikai Regionalizmus Kutatóintézete,Vydavnyctvo UZHNU "Goverla" Uzgorod, 2011.

Év	Hónap	Nap	Tétel	Tétel ukránul	Név	Név ukránul	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul
Év 1919.	Hónap július	Nap 30.	Tétel A Vörös Hadsereg offenzívája összeomlik, a román csapatok átkelnek a Tiszán.	Tétel ukránul Наступальна операція Червоної Армії зазнала краху, румунські війська форсували Тису.	Név	Név ukránul	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév Vörös Hadsereg	Intézménynév ukránul Червона Армія	Tárgyszó ukránul угорська Червона Армія, румунська армія
Év 1919.	Hónap augusztus	Nap 1.	Tétel Lemondott a Forradalmi Kormányzótanács. Az új kormány megkezdi a forradalmi intézkedések érvénytelenítését (a tanácsköztársaság felszámolását).	Tétel ukránul Революційна Урядова Рада подала у відставку. Новий уряд розпочав скасування революційних рішень (розформування Республіки Рад).	Név	Név ukránul	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév Forradalmi Kormányzótanács	Intézménynév ukránul Революційна Урядова Рада	Tárgyszó ukránul відставка, Революційна Урядова Рада, угорський уряд
Év 1919.	Hónap január	Nap 12.	Tétel A csehszlovák katonaság elfoglalta az Ung folyóig terjedő nyugati térséget, közte Ungvárt, ahová a 31. sz. ezred vonult be Amadeo Ciaffi olasz ezredes parancsnoksága alatt.	Tétel ukránul На цей момент чехословацькі війська захопили західні території, що простяглися до річки Уж, у тому числі й Ужгород, куди ввійшов 31-ий полк під командуванням італійського полковника Амедео Чіаффі.	Név Amadeo Ciaffi	Név ukránul	Helyszín Ungvár	Helyszín ukránul Ужгород	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul чехословацька армія, Антанта
Év 1919.	Hónap június	Nap 28.	Tétel Németország aláírta a versailles-i békeszerződést. Németország elvesztette területének egyhetedét, lakosságának egytizenkettedét, és valamennyi gyarmatát. A versailles-i békeszerződés 86. cikkelyében a Szövetséges és Társult Hatalmak kötelezték a csehszlovák államot, hogy fogadja el azokat a rendelkezéseket, „amelyeket a Hatalmak a Cseh-Szlovák Államban a nemzeti, nyelvi és vallási kisebbségek érdekeinek megvédelmezése céljából szükségesnek tartanak”.	Tétel ukránul Німеччина підписала Версальський мирний договір. За договором Німеччина втратила сьому частину території, дванадцяту частину населення і позбавлялася всіх колоній. У 36-ій статті Версальського мирного договору «Союзні та здружені держави» зобов’язали чехословацьку державу прийняти ті заходи, «які Держави вважають за необхідні в Чехословаччині для захисту національних, мовних та релігійних прав нацменшин».	Név	Név ukránul	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul Німеччина, мирна конференція, Версальський мирний договір, територіальна цілісність, чехословацька держава, захист національних меншин
Év 1919.	Hónap augusztus	Nap 12.	Tétel Gregory Zhatkovych a csehszlovák köztársasági elnök által láttamozott levelet intézett a Központi Orosz Nemzeti Tanácshoz, melyben tudatta: „a csehszlovák kormány kinevezett az autonóm Direktórium elnökének.”	Tétel ukránul Г. Жаткович направив Центральній Руській Народній Раді попередньо завізований президентом Чехословаччини лист, у якому повідомлялося: «... чехословацький уряд призначив мене управителем автономної Директорії».	Név Gregory Zhatkovych	Név ukránul Г. Жаткович	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév Központi Orosz Nemzeti Tanács	Intézménynév ukránul Руська Народна Рада	Tárgyszó ukránul автономія, народна рада, губернатор
Év 1919.	Hónap szeptember	Nap 10.	Tétel Az Ausztriával Saint-Germain-en-Laye-ban aláírt szerződés értelmében az Osztrák–Magyar Monarchia megszűnt létezni. E szerződés 10–13. cikkelyeiben a Csehszlovák Köztársaság kötelezte magát, hogy „A Kárpátoktól délre lakó rutének területét a Szövetséges és Társult Főhatalmak által megállapított határok között a Csehszlovák Államon belül olyan autonóm egység alakjában fogja megszervezni, amely a Csehszlovák Állam egységével összeegyeztethető legszélesebb körű önkormányzattal lesz felruházva”. (A csehszlovák törvénykezésben 508. sz., kihirdetve 1921. december 31-én.) – T. G. Masaryk köztársasági elnök Kárpátalja helyzetéről: „a mai viszonyok magyarázatát a régi rezsimben kell keresni. […] Első kötelességünk, hogy a népet a parlamentáris tevékenység magaslatára emeljük. [...] Podkarpatszka Rusz három alapvető reformra szorul: iskolák felállítására, egészségügyi intézményekre és földreformra.”	Tétel ukránul Згідно з Сен-Жерменським мирним договором з Австрією, припинила своє існування колишня Австро-Угорська монархія. Згідно зі статтями 10–13 цього договору Чехословаччина зобов’язувалася «встановити територію русинів на південь від Карпат у кордонах, визначених головними союзниками і дружніми державами, як автономну одиницю в рамках Чехословацької держави, із найвищим ступенем самоуправи, який тільки можливий при збереженні єдності Чехословацької держави» (Опубліковано в офіційному зводі законів під № 508 від 31 грудня 1921 року.) – Президент республіки Т. Г. Масарик висловився про становище Закарпаття так: «причини сьогоднішніх відносин необхідно шукати в попередньому режимі. […] Першим нашим обов’язком є підняти народ до рівня парламентаризму. […] Підкарпатська Русь потребує трьох основних реформ: відкриття шкіл, заснування закладів охорони здоров’я і земельної реформи».	Név T. G. Masaryk	Név ukránul Т.Г. Масарик	Helyszín Saint-Germain-en-Laye	Helyszín ukránul Сен-Жермен-Ан-Ле	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul Австрія, мирний договір, Австро-Угорська Монархія, Чехословацька Республіка, руська територія, автономія, Підкарпатська Русь, освіта, охорона здоров'я, земельна здоров'я
Év 1920.	Hónap április	Nap 26.	Tétel Elfogadták a Generalny Statutum módosítására vonatkozó 356. sz. kormányrendeletet, amely megszüntette a polgári közigazgatási vezető tisztségét, s helyette bevezette Kárpátalján a kormányzói tisztséget. J. Breichát, a polgári közigazgatás vezetőjét felmentették.	Tétel ukránul Прийнято урядову постанову № 356 про зміни до Генерального Статуту. Цивільного адміністратора було позбавлено права здійснювати місцеву виконавчу владу. Замість адміністратора вводилась посада губернатора Підкарпатської Русі. Яна Брейху звільнено з посади адміністратора Цивільного управління.	Név J. Breicha	Név ukránul Ян Брейха	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul Генеральний статут, урядова постанова, цивільна адміністрація, посада губернатора
Év 1920.	Hónap május	Nap 9.	Tétel Ungváron megalakult a társadalmi alapokon működő Proszvita kulturális egyesület. Elnöke: Brascsajko Julij.	Tétel ukránul В Ужгороді створено культурно-просвітницьку громадську організацію «Просвіта». Голова товариства – Юлій Бращайко.	Név Brascsajko Julij	Név ukránul Юлій Бращайко	Helyszín Ungvár	Helyszín ukránul Ужгород	Intézménynév Proszvita kulturális egyesület	Intézménynév ukránul громадська організацію «Просвіта»	Tárgyszó ukránul товариство, заснування інституції, культурно-освітня діяльність,
Év 1939.	Hónap június	Nap 22.	Tétel Elfogadták az 1939. évi VI. tc.-t a kárpátaljai területeknek az országgal való egyesítéséről és az 1939. évi 6.200. sz. M. E. (miniszterelnöki) rendeletet a kárpátaljai terület közigazgatásának ideiglenes rendezéséről. Ezek a dokumentumok szabályozták a katonai közigazgatást felváltó polgári közigazgatás kereteit. A sajátos közigazgatási berendezkedésű régió hivatalos neve: Kárpátaljai Kormányzóság, élén a kormányzói biztossal, aki közvetlenül az ország kormányzójának és miniszterelnökének tartozik elszámolással. Az 1939. évi 6.200. sz. M. E. rendelet 11. §-ának (1) pontja értelmében: „A kárpátaljai területen az állam hivatalos nyelve a magyar és a magyar-orosz.” Az 1939. évi 5.800. M. E. és 18.163. M. E. rendeletek is alátámasztották, hogy a ruszin nyelv a második államnyelv a régióban. – A képviselőházba tíz kárpátaljai képviselőt hívtak be (Bencze György, Boksay János, Bródy András, Demkó Mihály, Fenczik István, Földesi Gyula, Hajovics Péter, Homicsko Vladimir, Spák Iván, Zsegora Ödön). A Felvidéki Egyesült Magyar Párt részéről korábban behívottak: Egry Ferenc, Hokky Károly, Korláth Endre, Ortutay Jenő, R. Vozáry Aladár, Csuha Sándor.	Tétel ukránul Державні збори Угорщини прийняли закон № VI від 1939 року «Про з’єднання Підкарпаторуської території з Угорською державою», а прем’єр-міністр П. Телекі підписав розпорядження № 6.200 від 1939 року «Про тимчасове впорядкування адміністративного управління на повернених землях Підкарпатської Русі». Ці документи регулювали перехід від військового до цивільного управління краєм. Замість військової адміністрації було створено специфічну (у порівнянні з іншими адміністративно-територіальними одиницями Угорщини) інституцію – регентський комісаріат Підкарпатської території на чолі з регентським комісаром, що підкорявся виключно регенту країни та прем’єр-міністру. Згідно з пунктом 1 §11 розпорядження прем’єр-міністра Угорщини № 6.200, у Закарпатті «офіційними мовами держави є угорська та угорсько-руська» (тобто руська/українська). Цю офіційну двомовність підтверджують також постанови прем’єр-міністра № 5.800 та № 18.163, згідно з якими руська мова на Підкарпатті є другою державною мовою. – У Нижню палату угорського парламенту були запрошені від Підкарпаття: Юрій Бенце, Іван Бокшай, Андрій Броді, Михайло Демко, Стефан Фенцик, Юлій Фелдеші, Петро Гайович, Володимир Гомічко, Іван Шпак, Едмунд Жегора. Депутати історичного Закарпаття від Об’єднаної угорської партії Верхньої Угорщини: Ференц Егрі, Кароль Хоккі, Ендре Корлат, Євген Ортутай, Аладар Возарі, Олександр Чуга.	Név Bencze György, Boksay János, Bródy András, Demkó Mihály, Fenczik István, Földesi Gyula, Hajovics Péter, Homicsko Vladimir, Spák Iván, Zsegora Ödön, Egry Ferenc, Hokky Károly, Korláth Endre, Ortutay Jenő, R. Vozáry Aladár, Csuha Sándor	Név ukránul Юрій Бенце, Іван Бокшай, Андрій Броді, Михайло Демко, Стефан Фенцик, Юлій Фелдеші, Петро Гайович, Володимир Гомічко, Іван Шпак, Едмунд Жегора,Ференц Егрі, Кароль Хоккі, Ендре Корлат, Євген Ортутай, Аладар Возарі, Олександр Чуга	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév Kárpátalja Kormányzóság	Intézménynév ukránul Підкарпатська територія	Tárgyszó ukránul військова адміністрація, цивільна адміністрація, регентський комісар, русини, державна мова, Регентський комісаріат Підкарпатської території, русинська мова, парламент, офіційна мова
Év 1939.	Hónap július	Nap 7.	Tétel Kárpátalján megszűnt a katonai közigazgatás, hatályba lépett a polgári közigazgatásra vonatkozó rendelet (1939. évi 6.200. M. E.). A ruszinlakta vidékeket a Kárpátaljai Kormányzóság szervezete egyesíti. Átvette hivatalát Perényi Zsigmond kormányzói biztos.	Tétel ukránul На Підкарпатті скасовано військове управління, набрало чинності розпорядження № 6.200 від 1939 року щодо цивільної адміністрації. Території, заселені русинами, об’єднує регентський комісаріат Підкарпаторуської території. Жігмонд Перені вступив на посаду регентського комісара.	Név Perényi Zsigmond	Név ukránul Жігмонд Перені	Helyszín Kárpátalja	Helyszín ukránul Закарпаття	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul військова адміністрація, цивільна адміністрація, регентський комісаріат Підкарпаторуської
Év 1945.	Hónap március	Nap	Tétel A falusi bizottságok a földet a földnélkülieknek, a kevés földdel rendelkezőknek és a „dolgozó értelmiség” számára utalták ki. Kiosztották a náci koncentrációs táborokban elpusztult zsidók földjeit is. Mintegy ezer zsidó család otthonát a frontkatonák családjai kapták meg, vagy pedig iskolává, közintézménnyé alakították át azokat.	Tétel ukránul Сільські комітети наділили землею родини безземельних і малоземельних селян, а також «трудову інтелігенцію». Нових власників знайшли також значні земельні наділи, що перед тим належали вивезеним у нацистські концтабори євреям. Між сім’ями фронтовиків розділили і тисячі єврейських хат або ж перетворили їх на шкільні та інші громадські приміщення.	Név	Név ukránul	Helyszín	Helyszín ukránul	Intézménynév	Intézménynév ukránul	Tárgyszó ukránul сільські комітети, земельна реформа, євреї